№ К-35070/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 січня 2009 року м. Київ Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є. ,Шипуліної Т.М.
розглянувши у письмовому провадженні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим на ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006р. у справі № 2-7/10260-2006А господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньогірський інкубатор» до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ: Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2006, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006, позов задоволено: скасовано рішення про застосування штрафних /фінансових/ санкцій Джанкойської ОДПІ від 15.03.2006 № 0000092303/0 про застосування до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Нижньогірський інкубатор» штрафних санкцій в сумі 340,00 грн., накладених на підставі пунктів 2, 5 статті 3, пункту 3 статті 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Судове рішення першої інстанції вмотивоване посиланням на встановлений в судовому процесі факт продажу позивачем продукції власного виробництва /яєць курячих/ та пункт 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зі змісту якого суд дійшов висновку, що здійснення торгівлі продукцією власного виробництва є єдиною достатньою підставою для здійснення розрахункових операцій без застосування розрахункових книжок. Суд апеляційної інстанції додатково до встановлених судом першої інстанції умов незастосування розрахункових книжок відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» послався на проведення суб’єктами господарювання розрахунків у касах цих суб’єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, видачею відповідних квитанцій та встановив, що яйце куряче було видано водію позивача по накладних від 09.03.2006 98, 99 для реалізації; реалізоване ним на суму 208,50 грн.; сума реалізації оприбуткована позивачем касовим ордером від 09.03.2006 № 109 та проведена по касовій книзі за цей же день. В касаційній скарзі ДПІ в Нижньогірському районі АР Крим просить суд скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення пункту 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», пункту 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 № 1336. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що позивач, предметом статутної діяльності якого є виробництво сільськогосподарської продукції, 09.03.2006 проводив реалізацію продукції власного виробництва /яєць курячих/ з автомашини в торговій точці, визначеної рішенням Виконкому Нижньогірської селищної ради від 12.01.2006 № 3. Водій позивача Демченко С.Н. на підставі договору про повну матеріальну відповідальність від 05.01.2006 проводив перевезення і продаж зазначеної продукції. Сума виручки від продажу склала 208,50 грн. Ця ж сума і була оприбуткована позивачем в касу шляхом оформлення прибуткового касового ордеру від 09.03.2006 № 109 та запису в касову книгу за 09.03.2006. При цьому в момент продажу яєць курячих розрахункові квитанції покупцям не видавались, розрахункові книжки не оформлялись, що і стало фактичною підставою для застосування до позивача фінансових санкцій згідно спірного рішення. Згідно з пунктом 5 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України. Статтею 10 вказаного Закону передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону. На виконання статті 10 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»» від 23.08.2000 № 1336, якою встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. В цей перелік включено роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі /автомагазини, авто розвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки-прилавки, візки, розноски, лотки, столики/, що розташовані за межами стаціонарних приміщень, що означає те, що позивач при відсутності у нього підстав для незастосування розрахункових книжок, встановлених статтею 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»», був зобов’язаний використовувати розрахункову книжку та книгу обліку розрахункових операцій в момент здійснення розрахункової операції, тобто в момент приймання від покупців готівкових коштів за місцем реалізації товару, тобто за місцем здіснення розрахунків з покупцями за проданий товар. На відсутність же у позивача підстав для незастосування розрахункових книжок, встановлених статтею 9 зазначеного Закону, вказує те, що умовою незастосування РК за цією нормою є проведення розрахунків у касі підприємства з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій. При цьому касою підприємства, як це зазначено у Положенні про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженому постановою Правління НБУ від 15.12.2004 № 637, зареєстровано в Мін’юсті України 13.01.2005 за № 40/10320, є приміщення або місце здійснення готівкових розрахунків, а також приймання, видачі, зберігання готівкових коштів, інших цінностей, касових документів. Наведене дозволяє суду касаційної інстанції спростувати правильність висновків судів першої та апеляційної інстанцій щодо відсутності у позивача обов’язку з використання розрахункової книжки та ведення книги обліку розрахункових операцій при здійсненні позивачем реалізації продукції власного виробництва з автомашини та подальшому внесенні суми виручки від такої реалізації до каси підприємства без одночасної видачі покупцям квитанцій до прибуткових касових ордерів. Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна правова оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з викладених в цій постанові підстав. Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим задовольнити, скасувати постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.07.2006 та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 18.10.2006, в позові відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий підпис Є.А. Усенко Судді підпис Л.І. Бившева підпис Г.К. Голубєва підпис Н.Є. Маринчак підпис Т.М. Шипуліна