28.01.2009 

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ м. Київ          28 січня  2009 року                                   К-11909/07                                                 Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі:      

головуючого: Бим  М.Є.        суддів: Гончар Л.Я., Харченка В.В., Чалого С.Я., Шкляр Л.Т.        при секретарі: Сірик Ю.В. розглянувши у відкритому  судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Харківської митниці на постанову господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року у справі №АС-40/386-06 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранслогістік» до Харківської митниці про визнання дій незаконними та картки відмови нечинною, - ВСТАНОВИЛА: Позивач звернувся з адміністративним позовом, в якому просить визнати дії Харківської митниці щодо відмови в оформленні товару за вантажно-митною декларацією № 800000003/6/00354 у митному відношенні незаконними, а також просив визнати нечинною  картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29 серпня 2006 року №  800000003/6/00354. Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно умов контракту від 10 квітня 2006 року №0410, укладеного між ТОВ "Інтертранслогістик" та фірмою "Stankoservis s.r.o. " (Словацька республіка), на митну територію України на адресу позивача надійшов товар, а саме: верстати токарні – гвинторізні загальнопромислового призначення 16 К20, що були у використанні, горизонтальні, з ручним керуванням, зав. № 06004, 1980 року випуску – 1 шт., зав. № 904179, 1979 року випуску – 1 шт., виробник МВЗ "Червоний пролетар", Москва. Зазначений товар був пред’явлений позивачем для митного оформлення за вантажно-митною декларацією №800000001/6/345765. Відповідач прийняв вантажно-митну декларацію з обсягом доданих документів до оформлення, проставивши у ВМД № 800000001/6/345765 штемпель "Під митним контролем". Надалі Харківська митниця не погодилася із обсягом документів, наданих позивачем з метою оформлення товарів у митному відношенні та видала позивачу картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №  800000003/6/00354. Позивач вважає такі дії відповідача незаконними та необґрунтованими, такими що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, а картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №  800000003/6/00354 вважає такою, що не відповідає чинному законодавству з питань митної справи. Постановою господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року, позов задоволено. В касаційній скарзі Харківська митниця просить скасувати  судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій  норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного. Згідно п.1ч.1ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб’єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже, в розумінні  п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС   України  спір, який виник між сторонами по даній  справі, є публічно-правовим, тому касаційна скарга інстанційно  підсудна Вищому адміністративному суду України. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 10 квітня 2006 року  між ТОВ "Інтертранслогістик" та фірмою "Stankoservis s.r.o. " (Словацька республіка) було укладено контракт № 0410, за умовами якого на митну територію України на адресу позивача надійшов наступний товар: верстати токарні – гвинторізні загальнопромислового призначення 16 К20, що були у використанні, горизонтальні, з ручним керуванням, зав. № 06004, 1980 року випуску – 1 шт., зав. № 904179, 1979 року випуску – 1 шт., виробник МВЗ "Червоний пролетар", Москва. Зазначений товар був пред’явлений Харківській митниці з метою оформлення у митному відношенні за вантажно-митною декларацією № 800000001/6/345765. Зазначена вантажно-митна декларація була заповнена без підчисток та помилок, в останній було заявлено вищезазначений вантаж, до декларації були додані супровідні документи, після чого Харківська митниця прийняла вантажну митну декларацію з обсягом доданих до неї позивачем документів до оформлення, засвідчивши зазначений факт поставленням у ВМД № 800000001/6/345765 штемпелю "Під митним контролем". Після прийняття вантажно-митної декларації Харківська митниця не погодившись із обсягом документів, наданих позивачем до вантажно-митної декларації з метою оформлення товарів у митному відношенні відмовила у прийнятті митної декларації з підстав ненадання повного обсягу документів, що необхідно було додати до ВМД.  При цьому Харківська митниця видала картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 800000003/6/00354.

Порядок декларування товарів та інших предметів, митного оформлення вантажу визначено Митним Кодексом України. Митний Кодекс України визначає засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України, спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи. Згідно абз.23 ст. 1 Митного кодексу України (надалі МК України) переміщення товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях – це переміщення товарів через митний кордон України при здійсненні експортно-імпортних операцій, а також інших операцій, пов'язаних із ввезенням товарів на митну територію України, вивезенням товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом. При переміщенні товарів через митний кордон України у вантажних відправленнях оформляється вантажна митна декларація. МК України передбачено, що переміщення через митний кордон України товарів та інших предметів підлягає митному оформленню, яке відповідно до ч. 2 ст. 27 цього Кодексу завершується тільки після здійснення встановлених законодавством України необхідних для цього товару видів контролю. Згідно ст. 81 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Умови та порядок застосування форм декларування, перелік відомостей, необхідних для здійснення митного контролю та митного оформлення, визначаються Кабінетом Міністрів України, а порядок заповнення митних декларацій та інших документів, що застосовуються під час митного оформлення товарів і транспортних засобів, встановлюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Частиною 2 статті 86 МК України встановлено, що подання митної декларації повинно супроводжуватися наданням митному органу комерційних супровідних та інших необхідних документів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України або уповноваженим ним органом. Згідно ст. 88 МК України декларант виконує всі обов'язки і несе у повному обсязі відповідальність, передбачену цим Кодексом, незалежно від того, чи він є власником товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, митним брокером чи іншою уповноваженою особою. Декларант зобов'язаний: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори. Однак, до вантажно-митної декларації не було додано договору на здійснення сертифікації товару. Частиною 3 статті 90 МК України встановлено, що зміна, доповнення та відкликання митної декларації після її прийняття митним органом до митного оформлення не допускаються. Внесення до митної декларації змін чи доповнень, які мають істотне значення для застосування процедур митного контролю щодо товарів і транспортних засобів або впливають на умови оподаткування товарів чи застосування до них заходів нетарифного регулювання, здійснюється шляхом подання митному органу нової митної декларації, якщо це дозволяється відповідно до цього Кодексу. Згідно вимог п.п.7,8 Постанови КМ України від 09.06.1997р. №574 "Про затвердження Положення про вантажну митну декларацію" митний орган може відмовити у митному оформленні товарів виключно у випадках, передбачених законодавством України, після завершення процесу прийняття ВМД для оформлення. Реєстраційний номер ВМД, за якою було відмовлено у митному оформленні, не може бути присвоєний іншій декларації.  ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів. Пунктом 5 зазначеного Положення встановлено, що достовірність зазначених декларантом відомостей у ВМД, яка заповнена згідно з діючими правилами та засвідчена ним у встановленому порядку, закріплюється одним з видів митного забезпечення (штамп "Під митним контролем") на всіх аркушах ВМД та реєстраційним номером, а також реєстрацією ВМД у журналі обліку вантажних митних декларацій. Після завершення цієї процедури декларант несе юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД. Ця декларація не може бути відкликана декларантом.  У разі необхідності для підтвердження відомостей, унесених до ВМД, прийнятої для оформлення, декларантом подаються додаткові документи. Отже зміна, доповнення чи відкликання можуть бути здійснені лише до моменту прийняття митним органом митної декларації до митного оформлення, тому відповідач підставно видав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, оскільки відповідно до Порядку митного оформлення імпортних товарів (продукції), що підлягають обов’язковій сертифікації в Україні, затв. Постановою КМ України від 04.12.1997р. №1211 (втратив чинність 07 липня  2008року),  який був чинним на момент прийняття митницею оскарженої картки відмови, договір на проведення робіт із сертифікації товару є обов’язковим документом для здійснення митного оформлення товару позивача, а внесення змін до ВМД не допускається. Тобто, судами попередніх інстанцій не враховано, що митний орган вправі був  вимагати додаткові документи для здійснення митного оформлення. Відповідно до вимог ст.. 299 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Керуючись ст.ст. 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія  суддів ,- ПОСТАНОВИЛА : Касаційну скаргу Харківської  митниці - задовольнити. Скасувати постанову господарського суду Харківської області від 07 грудня 2006 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 24 квітня 2007 року,  та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інтертранслогістік» до Харківської митниці про визнання незаконними дій щодо відмови в оформленні товару за вантажно-митною декларацією № 800000003/6/00354 та визнання  нечинною  картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи митному пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України від 29 серпня 2006 року № 800000003/6/00354 -  відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає. Судді: