№ К-39114/06
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 січня 2009 року м. Київ Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Усенко Є.А. суддів: Бившевої Л.І., Голубєвої Г.К., Маринчак Н.Є., Рибченка А.О. при секретарі Коваль Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р. у справі № АС-41/141-06 господарського суду Харківської області за позовом Харківського державного авіаційного виробничого підприємства орденів Жовтневої революції та трудового Червоного прапору до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові за участю прокурора Харківської області про скасування податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИВ: Постановою господарського суду Харківської області від 13.10.2006, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006, позов задоволено: скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові від 04.05.2006 № 0000310815/0 про зменшення Харківському державному авіаційному виробничому підприємству орденів Жовтневої революції та трудового Червоного прапору в особовому рахунку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за січень 2006 року на 153 507,00 грн. Судові рішення вмотивовані посиланням на абзац 14 пункту 13 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-ІV, відповідно до якого позивач має право на відшкодування ПДВ в періоді, наступному за тим, в якому виникло від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту звітного податкового періоду, а відтак положення підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7, в тому числі щодо фактичної сплати податку отримувачем товарів /послуг/ постачальникам таких товарів /послуг/, на позивача не поширюються з огляду на те, що цим підпунктом встановлено, що від’ємне значення, щодо якого вимагається фактична сплата та яке підлягає бюджетному відшкодуванню, розраховується згідно з підпунктом 7.7.1 вказаного пункту, а саме: при від’ємному значенні суми така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності — зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. В касаційній скарзі СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові просить скасувати постановлені у справі судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в позові, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права. Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що Харківське державне авіаційне виробниче підприємство орденів Жовтневої революції та трудового Червоного прапору зі статусом державного підприємства літакобудування в податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2006 року та в розрахунку суми бюджетного відшкодування до цієї декларації задекларував від’ємне значення податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, - 823 601,00 грн. Як встановлено під час перевірки контролюючим органом позивач має право на бюджетне відшкодування в сумі 670 094,00 грн. Саме ця сума відповідає сумі податку, фактично сплаченій позивачем - отримувачем товарів /послуг/ постачальникам таких товарів /послуг/, тоді як 153 507,00 грн. податку – позивачем не сплачена, а лише нарахована у складі податкового кредиту. За висновком податкового органу заявлення 153 507,00 грн. податку до бюджетного відшкодування за січень 2006 року суперечить підпункту «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» зі змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 03.06.2005 року № 2642-ІV. Абзацом 14 пункту 13 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-ІV, що набрав чинності з 31.03.2005, встановлено, що при від’ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованого в порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону, по підприємствах суднобудування і літакобудування, відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 цього Закону. Підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачає, що сума податку, що підлягає сплаті /перерахуванню/ до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов’язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду /абзац перший /. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду /абзац другий/. При від’ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди ( у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності – зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду /абзац третій цього підпункту /. Порівнявши на підставі пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» загальновстановлені правила надання платникам податку бюджетного відшкодування ПДВ та на підставі абзацу 14 пункту 13 розділу ІІ «Перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України» від 25.03.2005 № 2505-ІV правила надання бюджетного відшкодування ПДВ підприємствам суднобудування і літакобудування, можна дійти висновку, що законодавець, маючи на меті поставити підприємства суднобудування і літакобудування в пільгове становище порівняно з іншими платниками ПДВ, встановив для таких підприємств лише інший строк надання бюджетного відшкодування податку на додану вартість, а саме: відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, в якому виникло від’ємне сальдо податку. При цьому незмінною залишається вимога Закону України «Про податок на додану вартість» щодо фактичної сплати податку, заявленого до бюджетного відшкодування, отримувачем товарів /послуг/ постачальникам таких товарів /послуг/, оскільки встановлення іншого б суперечило самої суті бюджетного відшкодування, розкритої в пункті 1.8 статті 1 цього Закону як суми, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. З вказаною вимогою закону узгоджується Порядок заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затверджений наказом ДПА України від 30.05.1997 № 166, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982, згідно пункту 6 «Особливі правила для підприємств суднобудування і літакобудування» якого при від'ємному значенні сум податку на додану вартість, обрахованих у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону, таким підприємствам відшкодування з бюджету здійснюється в податковому періоді, наступному за звітним періодом, у якому виникло від'ємне сальдо податку, у порядку і строки, передбачені у пункті 7.7 статті 7 Закону. При цьому сума, відображена в рядку 22.2 податкової декларації поточного звітного податкового періоду зазначених підприємств, переноситься до рядка 23.1 податкової декларації цього самого звітного періоду. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється у загальновстановленому порядку. Вказаний Порядок прийнятий відповідно до пункту 3 статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та пункту 10.6 статті 10 Закону України «Про податок на додану вартість», якими визначено повноваження ДПА України на затвердження форм податкових розрахунків, звітів, декларацій, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків, в тому числі податку на додану вартість. З огляду на встановлені пунктом 6 Порядку правила податкового обліку для підприємств суднобудування і літакобудування, від’ємне значення суми податку на додану вартість, обрахованої у порядку, передбаченому в підпункті 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», підлягає відшкодуванню таким підприємствам в разі відсутності податкового боргу з цього податку, оскільки значення рядка 22.2 податкової декларації, який підлягає заповненню платником податку з перенесенням його значення в рядок 23.1 декларації, визначається як різниця значення рядка 21 «Від’ємне значення різниці між сумою податкового зобов’язання та сумою податкового кредиту поточного звітного /податкового/ періоду» та значення рядка 22.1 «Зарахування від’ємного значення різниці поточного звітного /податкового/ періоду у зменшення суми податкового боргу з ПДВ». За встановленого під час перевірки позивача факту несплати позивачем постачальникам товарів /послуг/ 153 507,00 грн. податку на додану вартість, неспростованого в судовому процесі, у судів першої та апеляційної інстанцій не було законних підстав для визнання протиправним зменшення позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням бюджетного відшкодування на зазначену суму. Згідно зі статтею 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Враховуючи, що обставини справи встановлені повно і правильно, але їм дана неправильна юридична оцінка внаслідок неправильного застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову з викладених в цій постанові підстав. Керуючись ст.ст. 220, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити, скасувати постанову господарського суду Харківської області від 13.10.2006р. та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 12.12.2006р., в позові відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий підпис Усенко Є.А. Судді підпис Бившева Л.І. підпис Голубєва Г.К. підпис Маринчак Н.Є. підпис Рибченко А.О. З оригіналом згідно Відп. секретар Коваль Є.В.