ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Бутенка В.І., Панченка О.І., Лиски Т.О., Сороки М.О., Штульмана І.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу за касаційною скаргою Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 листопада 2006 року та постанову апеляційного суду Запорізької області від 29 січня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до Управління праці соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради про стягнення недоплаченої щорічної грошової допомоги учаснику бойових дій, - встановила: В липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом до Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради Запорізької області (далі - УПСЗЖС Мелітопольської міської ради, відповідач). Вимоги обґрунтовував тим, що відповідно до частини 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року №3551-ХІІ в редакції чинній на момент звернення (надалі - Закон №3551-ХІІ) йому, як учаснику бойових дій, щорічно до 5 травня має виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Проте, фактично такі виплати в період з 2004 по 2006 роки відповідач здійснював у розмірах, які не відповідають розмірам виплат передбачених Законом №3551-ХІІ. У зв'язку з цим, позивач вважав, що у відповідача за вказаний період перед ним утворилася заборгованість у розмірі 4258,45 грн., яку просив суд стягнути у примусовому порядку. Постановою Мелітопольського міськрайонного суду від 10 листопада 2006 року позовні вимоги Савченка О.О. було задоволено в повному обсязі та стягнуто з відповідача на його користь 4258,45 грн. недоплаченої щорічної допомоги за 2004-2006 роки. Постановою апеляційного суду Запорізької області від 29 січня 2007 року частково задоволено апеляційну скаргу відповідача. Постанову суду першої інстанції змінено та стягнуто на користь Савченка О.О. недоплачену щорічну допомогу лише за 2006 рік у розмірі 1545,00 грн. В касаційній скарзі відповідач посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права просить постановлені по справі судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення. Заслухавши доповідача, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Як встановлено судами попередніх інстанції, ОСОБА_1. є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії "ЮА" №030986, виданим Мелітопольсько-Веселівським ОРВК Запорізької області 09.02.2006 року. Згідно з частиною 5 статті 12 Закону №3551-ХІІ, в редакції чинній на момент звернення до суду з позовом, щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Разом з тим, пунктом 18 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" від 20 грудня 2005 року №3235-IV було зупинено на 2006 рік дію частини п'ятої статей 12, 13, 14 та 15 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни. Натомість, статтею 30 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" було визначено, що у 2006 році виплата щорічної разової допомоги відповідно до Закону №3551-ХІІ здійснюється, зокрема, учасникам бойових дій - у розмірі 250 гривень. Зазначені норми Закону, в період протягом якого позивач мав право на отримання грошової допомоги, не визнані неконституційними. Їх положень суд апеляційної інстанції не врахував та помилково застосував норму закону, дію якої було зупинено, дійшовши хибного висновку про неправомірність дій відповідача. Разом з тим, колегія суддів апеляційного суду змінюючи постанову суду першої інстанції, правомірно застосувала строки позовної давності, так як на цьому наполягав відповідач та відмовила у позові щодо стягнення коштів за період 2004-2005 р.р. Оскільки по справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а постанова суду апеляційної інстанції є помилковою тільки в частині з урахуванням вимог статті 225 КАС України вона підлягає зміні. З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 222, 223, 225, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - постановила: Касаційну скаргу Управління праці, соціального захисту та житлових субсидій Мелітопольської міської ради - задовольнити частково. Постанови Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 10 листопада 2006 року та апеляційного суду Запорізької області від 29 січня 2007 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1щодо стягнення на його користь недоплаченої щорічної допомоги у розмірі 1545,00 грн. за 2006 рік змінити, постановивши в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позову. В решті судові рішення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту підписання і може бути оскаржена за винятковими обставинами лише у випадках, з підстав, у строки та в порядку, які визначені статтями 235-239 Кодексу адміністративного судочинства України. Судді: