ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: головуючого Загороднього А.Ф. суддів Білуги С.В. Гаманка О.І. Заїки М.М. Леонтович К.Г. при секретарі Сперкач Т.В., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1на постанову Авдіївського міського суду від 31 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2006 року у справі за його позовом до управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення, - в с т а н о в и л а: У лютому 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із позовом до управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення. У позові зазначав, що він є інвалідом другої групи і відноситься до категорії осіб, які постраждали під час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена щорічна компенсація в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат, встановлених на момент виплат. Незважаючи на вимоги Закону відповідач виплачував йому щорічну компенсацію у розмірі 26,70 грн. Просив стягнути з відповідача невиплачену суму на оздоровлення. Постановою Авдіївського міського суду від 31 березня 2006 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2006 року, в задоволенні позову відмовлено. У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати зазначені рішення судів, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити його позов. Колегія суддів, перевіривши доводи касаційної скарги, рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильного застосування норм матеріального права, вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судами першої та апеляційної інстанції було встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалід другої групи. Оскільки за 2003-2005 роки грошова допомога на оздоровлення виплачувалась позивачу відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996р. № 836, а не статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ОСОБА_1. звернувся до суду. Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачена щорічна компенсація на оздоровлення, зокрема інвалідам другої групи, які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, у розмірі 5 мінімальних розмірів заробітної плати. Згідно частини 7 статті 48 вищенаведеного Закону розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати. Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2004 рік» від 27.11.2003р., Закону України «Про Державний бюджет на 2004 рік» зі змінами від 17.06.2004р., Закону України «Про Державний бюджет на 2005 рік» зі змінами від 18.03.2005р. розмір мінімальної заробітної плати у березні 2004 року становив 205 грн. на місяць, у грудні 2004 року - 237 грн., у липні 2005 року - 310 грн. Зі змісту вимог вищенаведених законів України про встановлення розмірів мінімальних заробітних плат на 2003-2005 роки не вбачається будь-яких обмежень щодо можливостей застосування розміру мінімальної заробітної плати з метою реалізації норми статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України № 836 розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України. Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2003-2005 роки, а не постанова Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 26.07.1996р. № 836. За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради повинно виплатити позивачу щорічну допомогу на оздоровлення за зазначений період, виходячи із суми мінімальної заробітної плати на момент виплати. З урахуванням отриманої ОСОБА_1. суми 26,70 грн. та розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на момент виплати, на користь позивача за 2003-2005 роки підлягає стягненню 3679,9 грн. Обставини справи встановлені повно і правильно, але судами невірно застосовано норми матеріального права, а тому касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову ОСОБА_1 Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - п о с т а н о в и л а: Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити. Постанову Авдіївського міського суду від 31 березня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 30 червня 2006 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення скасувати. Постановити нове рішення. Позов ОСОБА_1до управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради про стягнення недоотриманої допомоги на оздоровлення задовольнити. Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради виплатити ОСОБА_1недоплачену щорічну грошову допомогу на оздоровлення відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2003-2005 роки в розмірі 3679,9 грн. Стягнути з управління праці та соціального захисту населення Авдіївської міської ради 102 грн. судового збору на користь держави. Постанова оскарженню не підлягає. Головуючий Загородній А.Ф. Судді Білуга С.В. Гаманко О.І. Заїка М. М. Леонтович К.Г.