К-35447/06 ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ “19” лютого 2009 року м. Київ Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: Головуючого: Маринчак Н.Є. Суддів: Бившевої Л.І., Карася О.В., Федорова М.О., Шипуліної Т.М. при секретарі Прудкій О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу: Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2006 року у справі № 2-а-31/06/04(22-а-40473/2006) за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова 3-тя особа Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова про визнання нечинними першої та другої податкових вимог та зобов'язання звільнити активи з-під податкової застави, - встановив: У липні 2005р. позивач звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом, у якому з урахуванням уточнення позовних вимог від 27.04.2006р. поставлено питання про визнання нечинною першу та другу податкові вимоги ДПІ у Київському районі м. Харкова від 03.06.2005р. №1/1069 та від 11.07.2005р. №2/1436 а також про зобов'язання відповідача звільнити активи з-під податкової застави. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що порушень з її боку при сплаті податку з доходів фізичних осіб допущено не було, а отже, відсутній податковий борг та підстави для виникнення податкової застави. Постановою Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2006р., залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2006р., позовні вимоги було задоволено. Визнано нечинними першу податкову вимогу від 03.06.2005р. №1/1069 та другу податкову вимогу від 11.07.2005р. №2/1436. Зобов'язано ДПІ у Київському районі м. Харкова звільнити активи ОСОБА_1 з-під податкової застави. Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідно до платіжних доручень наданих позивачем щодо перерахування податку до бюджету, а також облікових даних вілповідача, в межах строку давності, суми узгоджених податкових зобов'язань були сплачені позивачем в повному обсязі. Отже, за висновками суду податковим органом не надані докази наявності узгоджених податкових зобов'язань позивача в межах строку давності, передбаченого п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Не погоджуючись з рішенням попередніх судових інстанцій ДПІ у Київському районі м. Харкова звернулася із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій поставлено питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій, як таких, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав. Судами попередніх інстанцій було встановлено наступне. Як вбачається з матеріалів справи, згідно наданої позивачем декладації про доходи за 2004р. загальна сума чистого доходу отриманого приватним нотаріусом ОСОБА_1. склала 1455496,00грн.. ОСОБА_1. є платником податку з доходів фізичних осіб з 1999р., та перебувала на податковому обліку в ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова. В подальшому, з 2005р.ОСОБА_1. переведно на податковий облік до ДПІ у Київському районі м. Харкова. А.с. 180 містить повідомлення за Формою №11-ОПП від 14.03.2005р., з якого вбачається, що станом на 22.03.2005р. (на час вибуття з обліку з ДПІ у Дзержинському районі м.Харкова та переході до ДПІ у Київському районі м.Харкова) у Гібадулової Лариси Августівни заборгованість перед бюджетом становила 77208,10грн., по сплаті штрафних санкцій - 241017,59грн.. ДПІ у Київському районі м.Харкова за ставками визначеними ст.7 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» та в порядку, передбаченому п.8 вказаної норми закону було нарахованоОСОБА_1. податок з доходів фізичних осіб за 2004р. у сумі 189214,48грн., про що платнику податку надіслано податкове повідомлення форми «Ф» №0011721701/0 від 19.04.2005р., яке отримано платником 07.06.2005р.. До отримання зазначеного податкового повідомлення №0011721701/0 позивачем було сплачено зобов'язання в сумі 191789,63грн., та станом на 31.12.2005р., згідно даних у обліковій картці, заборгованість позивача становила 81723,17грн. основного платежу та 122,82грн. пені. Отже, заборгованість позивача перед бюджетом виникла в результаті самостійно задекларованих податкових зобов'язань згідно поданих до ДПІ податкових декларацій про одержані доходи за 2004р.. За приписами підпункту 5.2.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту. Підпунктом 5.3.1. статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків (п.п.5.4.1 цього закону). На підставі наявності в обліковій картці ОСОБА_1. податкового боргу, згідно п.п.6.2.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», 03.06.2005р. ДПІ у Київському районі м. Харкова було сформовано першу податкову вимогу №1/1069 на загальну суму 84584,21грн. про визначення загальної суми податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями за станом на 03.06.2005р.. Другою податковою вимогою від 11.07.2005р. №2/1436 визначено загальну суму податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями станом на 11.07.2005р. в сумі 84160,16грн.. Як вбачається з матеріалів справи, позивач не скористалася своїм правом наданим підпунктом 5.2.5 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (з урахуванням строків давності) оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом. Згідно статті 32 Закону України «Про нотаріат» з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України. Статтею 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» (розділ IV який діє у частині оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, який застосовується з урахуванням положень пункту 9.12 статті 9 Закону України від 22 травня 2003 року N 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» та діє до набрання чинності спеціальним законом з питань оподаткування фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності) передбачено, що оподаткування доходів громадян податковими органами здійснюється, зокрема, на підставі декларацій громадян про очікуваний (оціночний) у поточному році або про фактично одержані ними протягом року доходи. На підставі наявності в обліковій картці позивача вищевказаного податкового боргу за узгодженим податковим зобов'язанням, контролюючим органом сформовано оскаржувані податкові вимоги від 03.06.2005р. і від 11.07.2005р. та, згідно п.8.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», з метою захисту інтересів бюджетних споживачів, активи платника податків, який має податковий борг були передані у податкову заставу. Підпунктом 5.4 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником у строк, визнається сумою податкового боргу такого платника податку. Відповідно до п.п.8.2.1 ст.8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні. При цьому, вказаною нормою закону передбачено і підстави для звільнення активів з-під податкової застави та її виключення з державних реєстрів застав рухомого або нерухомого майна (п.8.7 ст.8 вищевказаного Закону). За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що повно і правильно встановивши обставини справи, суди попередніх інстанцій дали їм неналежну юридичну оцінку внаслідок неправильного застосування норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень та відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення про відмву у задоволені позову з наведених вище мотивів. Керуючись статтями 220, 221, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, - постановив: Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова - задовольнити. Постанову Київського районного суду м. Харкова від 27 квітня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 18 жовтня 2006 року - скасувати та прийняти нову постанову. У задоволенні позову приватного нотаріуса ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Київському районі м.Харкова, 3-тя особа - Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова, про визнання нечинними першої та другої податкових вимог та зобов'язання звільнити активи з-під податкової застави - відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин. Головуючий (підпис) Судді (підписи) З оригіналом згідно: Секретар Прудка О.В.