ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 лютого 2009 року
м. Київ
к-20441/07
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді
Цуркана М. І.,
суддів
Брайка А. І.,
Гашицького О. В.,
Мойсюка М. І.,
Розваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),
секретар судового засідання Александрова Я. А. з участю представника позивача Чорба С. А., розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області на постанову Стахановського міського суду Луганської області від 1 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, зобов'язання проводити в подальшому перерахунок пенсії в разі збільшення мінімальної пенсії за віком, встановив: ОСОБА_1. звернувся до суду із вказаним позовом. Позивач зазначив, що він як інвалід ІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, отримує державну пенсію, передбачену ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилаючись на те, що розмір призначеної і виплачуваної йому пенсії не відповідає розміру, встановленому цим Законом та постановою Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 грудня 2005р. № 1293, та на відмову відповідача привести його у відповідність з останнім, ОСОБА_1. просив визнати дії відповідача неправомірними і зобов'язати його усунути зазначені порушення, провівши відповідні перерахунки, визначивши її розмір в сумі 10 522 грн. 50 коп., а також зобов'язати останнього і в подальшому проводити перерахунок в зв'язку із збільшенням мінімальної пенсії за віком. Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 01 червня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року, позов задоволено частково: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про відмову в перерахунку пенсії неправомірними; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області зробити перерахунок призначеної пенсії ОСОБА_2. у розмірі 2 928 грн. 00 коп. з дати звернення до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області - 13.10.2006 року та призначити ОСОБА_2. додаткову пенсію з дати звернення до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області - 13.10.2006 року в розмірі 274 грн. 50 коп.; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області проводити ОСОБА_2. в подальшому перерахунок пенсії у зв'язку з збільшенням мінімального розміру пенсії за віком; в іншій частині позову відмовлено. Не погоджуючись з рішенням судів першої та апеляційної інстанції, відповідач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, зокрема ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів - без змін. Заслухавши доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню. Задовольняючи позовні вимоги в частині зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, суди правомірно зазначили, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Посилання відповідача на положення частини 3 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною першою цієї статті. Крім того, правильним є висновок судів відносно того, що розрахунок пенсії, наданий позивачем, із застосуванням постанови Кабінету Міністрів України «Про збільшення розмірів пенсії деяким категоріям громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 27 грудня 2005р. № 1293 є безпідставним, оскільки вказаним нормативним актом передбачено збільшення пенсії, призначеної з дотриманням постанови Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1. Відповідно до ч. 1 ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень. Тому в частині позову про визнання неправомірними дій та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії скарга задоволенню не підлягає. Що стосується вимог про зобов'язання проводити в подальшому перерахунок в зв'язку із збільшенням мінімальної пенсії за віком, то в цій частині рішення судів попередніх інстанцій підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з огляду на наступне. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Захист прав, свобод та інтересів осіб є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Таким чином прийняття судом рішення щодо захисту прав і інтересів осіб на майбутнє є невірним. Враховуючи вищевикладене, та керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд постановив: Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області задовольнити частково. Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 1 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року в частині позовних вимог про зобов'язання проводити в подальшому перерахунок пенсії в зв'язку з збільшенням мінімальної пенсії за віком скасувати. В цій частині ухвалити нове рішення. В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в місті Стаханові Луганської області про зобов'язання проводити в подальшому перерахунок пенсії в разі збільшення мінімальної пенсії за віком відмовити. В іншій частині постанову Стахановського міського суду Луганської області від 1 червня 2007 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 24 вересня 2007 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України лише за винятковими обставинами у строк та у порядку визначеними статтями 237 - 239 КАС України.
Головуючий суддя
Цуркан М. І.
судді
Брайко А. І.
Гашицький О. В.
Мойсюк М. І.
Розваляєва Т. С.