11.02.2009 

ВИЩИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД  УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А Іменем    України 11 лютого 2009 року                                                                    м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Головуючого, судді -                              Смоковича М.І., Суддів -                                           Весельської Т.Ф.,                                                                                                              Горбатюка С.А.,                                                                   Мироненка О.В.,                                                                   Штульмана І.В.,          провівши в порядку письмового провадження касаційний розгляд адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська про визнання дій протиправними та зобов'язання провести перерахунок пенсії, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2007 року, - в с т а н о в и л а: У грудні 2007 рокуОСОБА_1 пред'явив до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська позов про визнання дій неправомірними та зобов'язання перерахувати раніше призначені державну та додаткову пенсії, виплата яких передбачена статтями 50, 54  Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що належить до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІІ групи внаслідок захворювання, пов'язаного з участю в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, й отримує державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Вважаючи, що  розміри призначених і виплачуваних йому пенсій не відповідають розмірам, встановленим цим Законом, звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська з проханням привести їх у відповідність до вимог закону. Однак, відповідач відмовив йому в цьому. Просив суд визнати такі дії відповідача неправомірними та зобов'язати усунути вказані порушення, провівши перерахунки пенсій, і в майбутньому перераховувати призначені йому пенсії в разі підвищення розміру мінімальної пенсії за віком. Постановою Артемівського районного суду міста Луганська від                 22 лютого 2007 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позовних вимог. Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від            29 травня 2007 року постанову Артемівського районного суду міста Луганська від 22 лютого 2007 року скасовано та задоволено позовні вимоги. Визнано неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська перерахувати ОСОБА_1 державну та додаткову пенсії, передбачені статтями 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком. Зобов'язано призначити ОСОБА_1, починаючи з 1 жовтня 2006 року, державну пенсію в розмірі 2928 гривень та додаткову - в розмірі 274 гривні 50 копійок на місяць, а також збільшувати їх розмір у разі підвищення мінімальної пенсії за віком.  У поданій касаційній скарзі, з посиланням на порушення норм матеріального та процесуального права, Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції. Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи та рішення, що приймалися під час її розгляду, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає  частковому задоволенню з огляду на наступне. Статтею 49 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28 лютого            1991 року № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію. Частиною 4 статті 54 цього Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, встановлено, що в усіх випадках розміри пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по ІІІ групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком. Згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, зокрема, інвалідам ІІІ групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі                    50 процентів мінімальної пенсії за віком. Виплата додаткової пенсії відповідно до статті 53 зазначеного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу. Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 9 липня 2003 року № 1058-ІV встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Розрахунок пенсії позивачу проведено відповідачем, виходячи із розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 “Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету”, що складає 19 гривень 91 копійку. Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд обґрунтовано виходив з загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами та дійшов правильного висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню при їх обчисленні підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком. Однак, колегія суддів не може погодитися з висновком апеляційного суду щодо зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська призначити ОСОБА_1 державну пенсію в розмірі 2928 гривень та додаткову - в розмірі 274 гривні 50 копійок на місяць, виходячи з наступного. Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Частиною 1 статті 58 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” визначено, що органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати, є Пенсійний фонд України. Визначаючи ж розмір державної та додаткової пенсій, що підлягають до виплати позивачу, та, зобов'язуючи відповідача призначити йому пенсію саме в такому розмірі, апеляційний суд фактично підмінив орган, до компетенції якого належить вирішення цього питання. Окрім цього, колегія суддів вважає таким, що не відповідає змісту законодавства, рішення суду апеляційної  інстанції у частині зобов'язання відповідача збільшувати розмір державної та додаткової пенсій, призначених позивачу, у разі підвищення мінімальної пенсії за віком, оскільки судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання. Воно не може обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин. На підставі наведеного, керуючись статтями 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська задовольнити частково. Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 29 травня 2007 року скасувати. Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська з відмови перерахувати ОСОБА_1 пенсії відповідно до статей 50, 54 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Артемівському районі міста Луганська перерахувати ОСОБА_1 з           1 листопада 2006 року державну та додаткову пенсії відповідно до частини 4 статті 54 та статті 50 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого в розмірі прожиткового мінімуму, визначеного для відповідної категорії населення в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім як з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий, суддя                                                            М. І. Смокович Судді                                                                                    Т. Ф. Весельська С. А. Горбатюк О. В. Мироненко І. В. Штульман