ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі: Головуючого: судді Харченка В.В. Суддів: Бим М.Є. Гордійчук М.П. Фадєєвої Н.М. Шкляр Л.Т. при секретарі: Сірик Ю.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою Магістральної митниці на постанову господарського суду Харківської області від 27 березня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-Авто» до Магістральної митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови, - в с т а н о в и л а : У березні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Формула-Авто» звернулось з адміністративним позовом до Магістральної митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови. Постановою господарського суду Харківської області від 27 березня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-Авто» задоволено.
На судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій надійшла касаційна скарга Магістральної митниці в якій ставиться питання про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права. Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги суди виходили з того, що не підлягають застосуванню ч. 3 ст.. 65 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», пп.. 7 п. 3 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», відповідно до яких у 2007 році забороняється надання відстрочок щодо термінів сплати податкових зобов’язань суб’єктів господарювання за податками, зборами (обов’язковими платежами), крім надання інвестиційного податкового кредиту з податку на прибуток. Проте, з такими висновками судів першої та апеляційної інстанції неможливо погодитися виходячи з наступного. При прийнятті рішення судами не взято до уваги, що на виконання вимог Закону України «Про податок на додану вартість» Постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 1997 № 1104 затверджено Порядок випуску, обігу та погашення векселів, які видаються на суму податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України, пунктом З якого визначено, що зобов’язання щодо сплати податку на додану вартість при імпорті товарів на митну територію України виникають у день оформлення вантажної митної декларації за винятком тимчасової чи неповної, періодичної чи попередньої декларації, але сплату можна відстрочити шляхом видачі податкового векселя. Відповідно, ст. 7.3.6. Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення податкових зобов’язань, при імпорті є дата подання митної декларації. Також, п.2 вказаного Порядку та ст. 1.16. Закону України «Про податок на додану вартість» наводиться визначення терміну податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, визначені Законом, яке підтверджене комерційним банком шляхом авалю та видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється у разі імпорту товарів на митну територію України. Вказані зміни у податковому законодавстві встановлені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування», з огляду на приписи пп.. 7 п. 3 Прикінцевих положень вказаного Закону, з 01 січня 2007 відсутні правові підстави для прийняття податкового векселю в рахунок сплати ПДВ при імпортуванні товарів на митну територію України. Відповідно, судом не застосовано ст.. 1 Закону України «Про систему оподаткування», якою передбачено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов’язкових платежів) не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Згідно п. 2 ст. 189 МК України до умов переміщення товарів у режимі імпорт віднесено сплату податків і зборів, якими обкладаються товари під час ввезення відповідно до законів України. У даному випадку, позивач не виконав умов, які передбачені для імпорту товарів. Таким чином, відповідач на законних підставах відмовив у митному оформленні товарів позивача та видав картку відмови у митному оформленні митної декларації приватної фірми «Кібела». Таким чином, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, тому, відповідно до ст. 229 КАС України, ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позову. Керуючись ст. ст. 210, 221, 229, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а : Касаційну скаргу Магістральної митниці задовольнити. Постанову господарського суду Харківської області від 27 березня 2007 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2007 року скасувати. У позові товариства з обмеженою відповідальністю «Формула-Авто» до Магістральної митниці про визнання протиправними та скасування карток відмови відмовити. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. З оригіналом згідно Судді (підписи) Суддя Вищого адміністративного суду України В.В. Харченко