ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
К-19388/07 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів судової палати з розгляду справ за зверненнями юридичних осіб Вищого адміністративного суду України у складі суддів: Головуючого – Кравченко О.О. Суддів: Фадєєвої Н.М., Гордійчук М.П., Шкляр Л.Т., Леонтович К.Г. При секретарі – Білоус А.М. За участю представників – Подибайло В.М., Беляневича В.Е., Стельмащука А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за касаційною скаргою Житомирської митниці на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007р. у справі за позовом ТОВ «Юнік-Фарма» до Житомирської митниці, за участю третьої особи на стороні відповідача- Новоград-Волинської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення,- В с т а н о в и л а: У вересні 2007 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Юнік-Фарма» звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Житомирської митниці про визнання недійсним податкового повідомлення Житомирської митниці № 1 від 24.01.2007р. про донарахування податку на додану вартість в сумі 996 395, 27 грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 49 819, 76 грн. Ухвалою господарського суду Житомирської області від 18.06.07р. до участі у справі на стороні відповідача була залучена Новоград-Волинська об’єднана державна податкова інспекція. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на те, що оскаржуване рішення прийнято відповідачем в порушення вимог ст.19 Конституції України. На думку позивача, митниця не вправі визначати податкові зобов'язання відповідно до пп. "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України №2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", так як камеральна перевірка проводиться на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, які подаються до податкового органу, а митниця не являється таким органом. Позивач вважає, що митний орган не уповноважений вживати заходи щодо погашення податкових зобов'язань з ПДВ та стягнення податкового боргу після здійснення митного оформлення товарів. Відповідальність за достовірність та повноту нарахування ПДВ при імпорті товарів в Україну несе митний орган. Як вважає позивач, митницею під час митного оформлення товару правомірно була застосована пільга зі сплати ПДВ при імпорті позивачем пробок гумових для закупорювання флаконів з лікарськими засобами, а відтак у подальшому вона не вправі була донараховувати підприємству податкові зобов’язання. Постановою господарського суду Житомирської області від 09.07.2007р. позов ТОВ «Юнік-Фарма» задоволено частково.Оскаржуване податкове повідомлення Житомирської митниці за № 1 від 24.01.2007 року визнано недійсним в частині застосування штрафних санкцій у сумі 49 819,76 грн. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції вмотивовано посиланням на п.п.17.1.5 п.17.1ст.17 Закону №2181, а саме тим, що у разі, коли контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов’язання, штрафні санкції не застосовуються. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007р. апеляційну скаргу Житомирської митниці залишено без задоволення, а апеляційну скаргу ТОВ «Юнік-Фарма» – задоволено. Постанову господарського суду Житомирської області від 09.07.2007р. скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «Юнік-Фарма» задоволено в повному обсязі. На зазначені судові рішення надійшла касаційна скарга Житомирської митниці, в якій ставиться питання про скасування постанови суду апеляційної інстанції та зміну рішення суду першої інстанції в частині нарахування штрафних санкцій, відмовивши у позові також і в цій частині. У запереченні на касаційну скаргу ТОВ «Юнік-Фарма» просить залишити касаційну скаргу митниці без задоволення, вважаючи рішення суду апеляційної інстанції законним. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін,що підтримали свої правові позиції, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга Житомирської митниці підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Юнік Фарма» здійснює імпорт в Україну з Польської Республіки та Російської Федерації медичних виробів, у тому числі і пробок гумових. Із зовнішньоекономічних контрактів ( зі специфікаціями, додатками) вбачається, що підприємство ввозило на митну територію України пробки гумові для запаковування флаконів з лікарськими засобами (пеніціліну, інсуліну, флаконів з кров’ю). У вантажних митних деклараціях з серпня 2004р. по грудень 2006 року декларантом позивача код товару за УКТЗЕД вказано 4014909000 з посиланням у графі 36 ВМД на наявність преференції-«002», тобто зі звільненням від сплати податку на додану вартість. 24.01.2007року Житомирська митниця направила підприємству податкове повідомлення №1, яким повідомила ТОВ «Юнік Фарма» про те, що внаслідок проведеної камеральної перевірки на підставі підпункту «в» підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону України №2181 «Про порядок погашень зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» підприємству визначено суму податкового зобов’язання по сплаті податку на додану вартість на суму 1 046 215,03 грн., з них за основним платежем - 996 395,27 грн. та за штрафними санкціями - 49 819,76 грн. Митниця послалась на те, що у зв’язку з набранням чинності з 01.04.2005р. змін до підпункту 5.1.7 пункту 5.1 ст.5 Закону України «Про податок на додану вартість», якою регламентується звільнення деяких операцій від сплати ПДВ, підприємство втратило пільгу зі сплати ПДВ. Законом України «Про Державний бюджет України на 2005рік» дію підпункту 5.1.7 ст.5 вказаного закону щодо звільнення від оподаткування ПДВ лікарських засобів та виробів медичного призначення було зупинено, крім поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України. Враховуючи зазначене, позиція митниці полягає у тому, що починаючи з 01.04.2005року, застосування підприємством коду преференції «002» є неправомірним, і це призводить до заниження податкових зобов’язань платника податків, які підлягають перерахуванню до Державного бюджету. Судова колегія суду касаційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для звільнення підприємства від сплати податку на додану вартість і вважає, що цим судом правильно застосовані до спірних правовідносин норми матеріального права. Так, відповідно до п.п. 5.1.7 п.5.1 ст.5 Закону №168/97 (в редакції, яка діяла до 01.04.05р.) звільнялися від оподаткування ПДВ операції з поставки лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку. Імпортований позивачем товар - „пробки гумові для закупорювання флаконів з лікарськими засобами" зареєстровані у встановленому порядку для застосування у медичній практиці, що підтверджується відповідними свідоцтвами про державну реєстрацію (а.с.111-114 т.1).Згідно із вказаними свідоцтвами пробки гумові внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволено до застосування у медичній практиці. З 01.04.05 підпункт 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 Закону України №168/97 «Про податок на додану вартість», якою регламентуються питання звільнення від сплати ПДВ, викладений у наступній редакції: „поставки (у тому числі аптечними закладами) зареєстрованих та допущених до застосування в Україні лікарських засобів та виробів медичного призначення за переліком, що щорічно визначається Кабінетом Міністрів України до 1 вересня року, попереднього звітному. Якщо у такий строк перелік не встановлено, діє перелік минулого року". (Дію підпункту 5.1.7 пункту 5.1 статті 5 зупинено на 2005 рік крім продажу лікарських засобів та виробів медичного призначення, допущених до застосування в Україні за переліком, що визначається Кабінетом Міністрів України згідно із Законом № 1344-IV від 27.11.2003р.; в редакції Закону № 2505- IV від 25.03.2005р.) Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладення податком на додану вартість, затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1949 від 17.03.03р. В цьому Переліку зазначені наступні товари за кодом УКТЗЕД 4014 90 90 00, які звільняються від обкладання ПДВ: вироби гігієнічні з вулканізованої гуми: молоковідсмоктувачі; предмети догляду за хворими (судна підкладні, круги від пролежнів тощо). Отже, у даному Переліку кодова позиція товару конкретизована його текстовим описом, тобто не всі товари, що відносяться до певного коду можуть бути звільнені від сплати ПДВ, а лише ті, що конкретизовані у текстовому описі у межах цього коду, а саме гігієнічні вироби. Враховуючи наведене, судова колегія не погоджується з позицією позивача про те, що звільнення від обкладання ПДВ можливе не за текстовим описом товару, а за його класифікаційним кодом, і що тому імпорт пробок гумових для закупорювання флаконів також м ає преференцію. На час виникнення спірних правовідносин товар, що імпортувався позивачем, за кодом 4014909000 УКТЗЕД не відносився до виробів гігієнічних з вулканізованої гуми, які перераховані у Переліку. Судова колегія вважає помилковим висновок суду апеляційної інстанції, що пробки гумові відносяться до коду 4014909000 за ознакою «інших виробів» ( текстуально за Переліком «тощо»), оскільки законодавець відніс слово «тощо» до словосполучення за текстом «предмети догляду за хворими». Про правильність правової позиції митниці у спірному питанні свідчить і той факт, що у Перелік виробів медичного призначення, операції з продажу яких звільняються від обкладання ПДВ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2003р. №1949. постановою Кабінету Міністрів від 14.05.2008р. №452 були внесені зміни. Так, Перелік стосовно товарів коду 4014909000 був доповнений посиланням на товари фармацевтичні з вулканізованої гуми, і у текстовому описі доповнений словом «пробки». Аналіз вказаної норми дозволяє зробити висновок, що лише з 14.05.2008р. пробки гумові знов отримали преференцію. Судова колегія вважає правильними висновки суду першої інстанції також і з тих підстав, що відповідно до ст.86 Митного кодексу України з моменту прийняття митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, що мають юридичне значення, в тому числі й податкові зобов’язання суб’єкта ЗЕД. «Положенням про вантажну митну декларацію», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №574 від 09.06.1997р., встановлено, що вона є заявою встановленої форми, яка містить відомості про товари, що переміщуються через митний кордон, інформацію необхідну для митного оформлення, нарахування податків, зборів та інших платежів. Декларант самостійно визначає свої податкові зобов’язання. Статтею 69 Митного кодексу України встановлено, що незалежно від закінчення операцій митного контролю, оформлення та пропуску товарів на митну територію, митний контроль за ними може здійснюватися, якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення законодавства України. В даному випадку порушення законодавства, а саме незаконне звільнення від сплати податку на додану вартість призвело до заниження податкових зобов’язань, і було виявлено митницею під час камеральної перевірки. Суд вважає, що відповідно до підпункту 2.1.1 ст. 2, підпункту 4.2.2 «в» ст. 4 Закону України №2181 митний орган, як контролюючий, зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання. У податковому повідомленні митниці вказано, що порушення виявлено згідно підпункту «в» п/п4.2.2 ст. 4 Закону №2181. Зважаючи на це, штраф відповідачем нараховано відповідно до підпункту 17.1.4 цього ж Закону, а тому висновок суду першої інстанції про визнання податкового повідомлення в цій частині недійсним, судова колегія вважає помилковим. Керуючись 220,221,223,229,232 статтями Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - Постановила: Касаційну скаргу Житомирської митниці задовольнити. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 04.09.2007р. скасувати. Постанову господарського суду Житомирської області від 09.07.2007р. в частині визнання недійсним податкового повідомлення Житомирської митниці №1 від 24.01.2007р. про застосування до ТОВ «Юнік Фарма» штрафних санкцій в сумі 49819,76 грн. скасувати. Відмовити у цій частині позовних вимог. В решті постанову господарського суду Житомирської області від 09.07.2007року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає. Судді: