К-18559/07 ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05 лютого 2009 року м. Київ Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Головуючого Бившевої Л.І., суддів: Карася О.В., Маринчак Н.Є., Федорова М.О., Усенко Є.А., при секретарі Євтушевському В.М., за участю: представника відповідача - Пильгун О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва на ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 лютого 2005 року у справі № 2-3137-1/04р. за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання права на сплату єдиного податку та зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И Л А : У вересні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання права переходу на спрощену систему оподаткування та сплати єдиного податку і зобов'язання ДПІ у Святошинському районі м. Києва видати свідоцтво про сплату єдиного податку. Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2004 року позов задоволено. Визнано заОСОБА_1. право переходу на спрощену систему оподаткування та право сплати єдиного податку. Зобов'язано ДПІ у Святошинському районі м. Києва видатиОСОБА_1. свідоцтво про сплату єдиного податку. Стягнуто з ДПІ у Святошинському районі м. Києва на користь позивачки ОСОБА_1. 8, 50 грн. державного мита. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2005 року рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2004 року залишено без змін. В касаційній скарзі ДПІ у Святошинському районі м. Києва, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права судом апеляційної інстанції, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2005 року, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позову. Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення присутнього у судовому засіданні представника відповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне. Судами попередніх інстанцій встановлено наступне. ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу згідно свідоцтва про права на заняття нотаріальною діяльністю № 2513, видане Міністерством юстиції 20 січня 2007 року, та перебуває на податковому обліку в ДПІ у Святошинському районі м. Києва. 26 лютого 2004 року ОСОБА_1 звернулась до ДПІ у Святошинському районі м. Києва із заявою про перехід на спрощену систему оподаткування, однак їй було відмовлено в задоволенні заяви з тієї підстави, що вона не є суб'єктом підприємницької діяльності і положення Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування» на неї не розповсюджуються. Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що положення підпункту 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», який був прийнятий вже після прийняття Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98 і норми якого згідно п. 22.2 ст. 22 цього Закону мають пріоритет, надають право особам, які здійснюють незалежну професійну діяльність, в тому числі нотаріусам, обрати спрощену систему оподаткування відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98. Однак з таким висновком судів попередніх інстанцій колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне. Відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва: фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень; юридичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в яких за рік середньооблікова чисельність працюючих не перевищує 50 осіб і обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 1 млн. гривень. Поняття суб'єктів малого підприємництва визначено статтею 1 Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва», за якою суб'єктами малого підприємництва є, зокрема, фізичні особи, зареєстровані у встановленому законом порядку як суб'єкти підприємницької діяльності. Таким чином, необхідною умовою, за якої фізична особа набуває статусу суб'єкта малого підприємництва, є реєстрація такої особи, як суб'єкта малого підприємництва. Згідно ч. 2 ст. 1 Закону України «Про нотаріат» вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють в державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах (державні нотаріуси) або займаються приватною нотаріальною діяльністю (приватні нотаріуси). Відповідно до положень ч. 2 ст. 3 вказаного Закону нотаріус не може займатися підприємницькою діяльністю. Отже, приватний нотаріус не має статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки займається приватною нотаріальною, а не підприємницькою діяльністю, і не підлягає реєстрації як суб'єкт малого підприємництва. Статтею 32 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що з доходу приватного нотаріуса справляється прибутковий податок за ставками, встановленими чинним законодавством України. Таким чином, порядок оподаткування доходів осіб, які здійснюють незалежну професійну діяльність, встановлюється загальними нормами закону. При цьому колегія суддів визнає безпідставним посилання судів попередніх інстанцій на підпункт 4.3.25 п. 4.3 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в обґрунтування своїх рішень, оскільки ця норма визначає перелік доходів, які не включаються до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу, зокрема, дохід (прибуток), одержаний самозайнятою особою від здійснення нею підприємницької або незалежної професійної діяльності, якщо така особа обрала спеціальну (спрощену) систему оподаткування такого доходу (прибутку) відповідно до закону, тобто дохід, одержаний самозайнятою особою, яка зареєструвалась суб'єктом підприємницької діяльності та знаходиться на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, а не надає право самозайнятій особі, яка здійснює незалежну професійну діяльність, застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності згідно з Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03 липня 1998 року № 727/98. Відповідно до ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Враховуючи те, що суди попередніх інстанцій повно і правильно встановили обставини справи, але при цьому порушили норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 18 лютого 2005 року, постановити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимогОСОБА_1. Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 229, 230, 232, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія - П О С Т А Н О В И Л А : Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити. Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 15 листопада 2004 року та ухвалу Апеляційного суду міста Києва від 18 лютого 2005 року скасувати. Постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позовних до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва про визнання права на сплату єдиного податку та зобов'язання вчинити дії. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України за винятковими обставинами протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин. Головуючий: _____ Л.І. Бившева Судді: ___ О.В. Карась ___ Н.Є. Маринчак ___ М.О. Федоров ___ Є.А. Усенко