ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 березня 2009 р.
№ 5020-2/420
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Грейц К.В.,
суддів:
Глос О.І., Бакуліної С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
РВ ФДМУ в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
на рішення
господарського суду м.Севастополя від 25.11.2008 р.
у справі
№5020-2/420
господарського суду
м.Севастополя
за позовом
РВ ФДМУ в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі
до
ТОВ "ВКФ "Орвис"
про внесення змін до договору купівлі-продажу нерухомого
майна
у судовому засіданні взяли участь представники:
від позивача:
не з'явився
від відповідача:
Волошин В.М.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду м.Севастополя від 25.11.2008 р.
у справі №5020-2/420 (суддя Шевчук Н.Г.) провадження у справі №5020-2/420 в
частині внесення змін до п. 5.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна від
10.12.1999 р. №90/40 про зміну строку завершення будівництва об'єкта
приватизації до 31.03.2009 р. припинено; в решті позову відмовлено; додаткову
угоду №2 від 31.07.2008 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу №90/40
від 10.12.1999 р. вирішено вважати укладеною з протоколом розбіжностей №1 від
16.09.2008 р. в редакції ТОВ "Виробничо-комерційна фірма
"Орвис".
У касаційній скарзі РВ ФДМУ в Автономній Республіці Крим та
м.Севастополі просить скасувати рішення господарського суду м.Севасто поля від
25.11.2008 р. у справі №5020-2/420 та прийняти нове рішення, яким задовольнити
позовні вимоги РВ ФДМУ в Автономній Республіці Крим та м.Севастополі,
посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального права, а саме:
п. 2 ст. 546, п. 1 ст. 548, п. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України ст. 188
Господарського кодексу України, оскільки: по-перше, згідно з п. 1 ст. 627
Цивільного кодексу України відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними
в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з
урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв
ділового обороту, вимог розумності та справедливості, а доповнення договору
купівлі-продажу нормою, яка встановлює відповідальність за несвоєчасне
виконання зобов'язань за договором, є волею та бажанням сторони за договором
—позивача незалежно від того чи встановлена ця відповідальність законом;
по-друге, діючим законодавством не передбачено складання протоколу розбіжностей
до додаткової угоди до договору.
Позивач не скористався своїм процесуальним правом на участь
свого представника у судовому засіданні касаційної інстанції.
Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши
матеріали справи та проаналізувавши на підставі встановлених у них фактичних
обставин правильність застосування господарським судом першої інстанції норм
матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського
суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з
наступних підстав.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу
України касаційна інстанція виходить із обставин, встановлених у справі
господарським судом, а саме.
Господарським судом першої інстанції встановлено наступне.
10.12.1999 р. між Регіональним відділенням Фонду державного
майна України по м. Севастополю (продавець), правонаступником якого є позивач,
та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Орвис" (покупець) було
укладено договір купівлі-продажу №90/40, відповідно до якого продавець
зобов'язався передати у власність покупця державне майно: незавершене
будівництво поліклініки на 380 відвідувань на зміну, що розташоване за адресою:
99053, м.Севастополь, вул.Вакуленчука, буд. 20.
Згідно з п. 5.4 договору відповідач повинен був завершити
будівництво об'єкта приватизації без зберігання первісного профілю протягом
двох років та дев'яти місяців від моменту переходу права власності.
06.06.2003 р. між сторонами була укладена угода про внесення
змін до договору №90/40 купівлі-продажу державного майна за конкурсом, згідно з
п. 1 якої сторони виклали пп. 5.4 п. 5 договору купівлі-продажу від 10.12.1999
р. №90/40 у наступній редакції: "Завершити будівництво об’єкта
приватизації без збереження первісного профілю в строк до 31.12.2004 р.".
23.08.2005 р. господарським судом м.Севастополя у справі
№20-7/106 було прийнято рішення, яким було внесено зміни до п. 5.4 договору
купівлі-продажу №90/40 від 10.12.1999 р. та викладено його в наступній редакції:
"Завершити будівництво об'єкта приватизації без збереження первісного
профілю впродовж двох років після виділення земельної ділянки, яка знаходиться
під об’єктом незавершеного будівництва, та оформлення на нього відповідного
договору оренди".
02.03.2006 р. між ТОВ "Виробничо-комерційна фірма
"Орвис" та Севастопольською міською Радою було укладено договір
оренди земельної ділянки, на якій розташований об’єкт приватизації.
Листом від 26.03.2008 р. відповідач звернувся до позивача з
клопотанням про продовження строку завершення будівництва об’єкта приватизації
до 31.03.2009 р. у зв’язку з наявністю об'єктивних обставин, які унеможливлюють
завершення будівництва у встановлений строк.
30.05.2008 р. на засіданні комісії позивача з питань
внесення змін до договору купівлі-продажу об’єкта незавершеного будівництва
відповідно до ст. 19 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів
незавершеного будівництва" та п. 5.1 Положення про внесення змін до
договорів купівлі-продажу державного майна, затвердженого наказом Фонду
державного майна України від 29.10.1998 р. №2041 та зареєстрованого в
Міністерстві юстиції України 11.11.1998 р. за №717/3157, було прийнято рішення
про продовження строків завершення будівництва об’єкта незавершеного
будівництва —поліклініки на 380 місць по вул. Вакуленчука, 20 до 31.03.2009 р.,
оформлене протоколом №1 від 30.05.2008 р.
01.08.2008 р. позивачем листом №1850/01.1-6 було направлено
на адресу відповідача додаткову угоду про внесення змін до договору
купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40, якою, крім зміни строку завершення
будівництва об’єкта приватизації, відповідачу було ще запропоновано доповнити
розділ 7 договору пунктом 7.5 наступного змісту: "7.5. При порушенні
Покупцем терміну вводу об’єкта приватизації в експлуатацію, встановленого п.
5.4 цього Договору, Покупець сплачує Продавцю штраф у розмірі 0,1 відсотка
вартості внесених інвестицій в добудову об’єкта приватизації за кожний день
прострочення".
Вказана додаткова угода підписана відповідачем з протоколом
розбіжностей, яким пункт 2 додаткової угоди про доповнення розділу 7 договору
купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40 пунктом 7.5 виключено.
У зв’язку з недосягненням згоди за всіма умовами додаткової
угоди до договору купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40, позивач 03.10.2008
р. звернувся до господарського суду м.Севастополя з позовною заявою до ТОВ
"Виробничо-комерційна фірма "Орвис" про внесення змін до п. 5.4
договору купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40, укладеного між РВ ФДМУ по
м.Севастополю та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Орвис", шляхом
викладення його у наступній редакції: "Добудувати об'єкт приватизації та
ввести його в експлуатацію без збереження первинного профілю до 31.03.2009
р."; доповнення розділу 7 договору купівлі-продажу від 10.12.1999 р.
№90/40, укладеного між РВ ФДМУ по м.Севастополю та ТОВ
"Виробничо-комерційна фірма "Орвис", пунктом 7.5 наступного
змісту: "При порушенні Покупцем терміну вводу об'єкта приватизації в
експлуатацію, встановленого п. 5.4 цього Договору, Покупець сплачує продавцю
штраф у розмірі 0,1 відсотка вартості внесених інвестицій в добудову об'єкта
приватизації за кожний день прострочення" на підставі ст. 188
Господарського процесуального кодексу України, ст. 651 Цивільного кодексу
України.
31.10.2008 р. до господарського суду м.Севастополя від
позивача надійшла заява від 27.10.2008 р. №2836/01.1-10 про зміну позовних
вимог, в якій він просив зобов'язати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма
"Орвис" внести зміни до п. 5.4 договору купівлі-продажу від 10.12.1999
р. №90/40, укладеного між РВ ФДМУ по м.Севастополю та ТОВ
"Виробничо-комерційна фірма "Орвис", шляхом викладення його у
наступній редакції: "Добудувати об'єкт приватизації та ввести його в
експлуатацію без збереження первинного профілю до 31.03.2009 р.";
зобов'язати ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Орвис" доповнити
розділ 7 договору купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40, укладеного між РВ
ФДМУ по м.Севастополю та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма
"Орвис", пунктом 7.5 наступного змісту: "При порушенні Покупцем
терміну вводу об'єкта приватизації в експлуатацію, встановленого п. 5.4 даного
Договору, Покупець сплачує продавцю штраф у розмірі 0,1% вартості внесених
інвестицій в добудову об'єкта приватизації за кожний день прострочення".
25.11.2008 р. позивач знову звернувся до господарського суду
з заявою про зміну позовних вимог від 25.11.2008 р. №10-03-03203 (а.с. 60), в
якій просив суд визнати додаткову угоду №2 від 31.07.2008 р. про внесення змін
до договору купівлі-продажу №90/40 від 10.12.1999 р., укладеного між РВ ФДМУ по
м.Севастополю та ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Орвис", діючою
з наступними змінами: "1.1. Вважати п. 5.4 договору викладеним у наступній
редакції: "Добудувати об'єкт приватизації та ввести його в експлуатацію
без збереження первісного профілю в строк до 31.03.2009 р."; 1.2. Вважати
розділ 7 Договору доповненим пунктом 7.5 наступного змісту: "При порушенні
покупцем терміну вводу об'єкта приватизації в експлуатацію, встановленого п.
5.4 даного Договору, покупець виплачує продавцеві штраф у розмірі 0,1% вартості
внесених інвестицій у добудову об'єкта приватизації за кожний день
прострочення".
Припиняючи провадження у справі №5020-2/420 в частині
внесення змін до п. 5.4 договору купівлі-продажу нерухомого майна від
10.12.1999 р. №90/40 щодо зміни строку завершення будівництва об'єкта
приватизації до 31.03.2009 р. та відмовляючи в решті позову, господарський суд
першої інстанції виходив із того, що: по-перше, між сторонами відсутній спір в
частині внесення змін до п. 5.4 договору щодо зміни строку завершення
будівництва об'єкта приватизації до 31.03.2009 р., у зв'язку з чим відповідно
до п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України провадження
у справі в цій частині підлягає припиненню; по-друге, позивач не надав
правового обґрунтування доповнення розділу 7 договору купівлі-продажу
нерухомого майна від 10.12.1999 р. №90/40 пунктом 7.5 про матеріальну
відповідальність за порушення відповідачем строку введення об'єкта приватизації
в експлуатацію у вигляді штрафу у розмірі 0,1% вартості внесених інвестицій в
добудову об'єкта приватизації за кожний день прострочення, а нормами чинного
законодавства прямо не встановлено матеріальну відповідальність саме за вказане
позивачем порушення; по-третє, відповідно до ст. 19 Конституції України правовий
порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути
примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що
господарський суд першої інстанції всебічно та повно дослідив всі обставини
справи та дійшов правильного висновку щодо відсутності підстав для задоволення
позову з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 1117 Господарського процесуального кодексу
України касаційна інстанція перевіряє застосування господарським судом першої
інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених
фактичних обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України
виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це
встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 231 Господарського кодексу України штрафні
санкції встановлюються тільки у випадках, встановлених законом або договором.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України відповідно
до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі
контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу,
інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог
розумності та справедливості.
Господарським судом встановлено, матеріалами справи
підтверджено і позивачем не заперечується, що сторони не дійшли згоди щодо
внесення до договору змін у частині встановлення штрафних санкцій (пені) за
порушення терміну введення об'єкта приватизації в експлуатацію.
З метою впорядкування процедури внесення змін до договорів
купівлі-продажу державного майна, укладених органами приватизації, наказом
Фонду державного майна України від 29.10.1998 р. №2041 затверджено Положення
про внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна, зареєстрованим
у Міністерстві юстиції України 11.11.1998 р. за №717/3157, яким визначено
процедуру внесення змін до договорів купівлі-продажу державного майна.
Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 вказаного Положення внесення
змін до договору купівлі-продажу здійснюється шляхом укладання між органом
приватизації та покупцем державного майна додаткової угоди до нього; право
внесення пропозицій стосовно змін умов договору має будь-яка із сторін договору
купівлі-продажу.
Відповідно до п. 5.1 Положення в окремих випадках рішення
щодо внесення змін до договорів купівлі-продажу приймається комісією органу
приватизації з цих питань.
Відповідно до вищевказаної норми Положення комісією з питань
внесення змін до договору купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40 30.05.2008
р. було прийнято рішення про продовження термінів завершення будівництва
об’єкта незавершеного будівництва —поліклініки на 380 місць по вул.
Вакуленчука, 20 до 31.03.2009 р., оформлене протоколом №1 від 30.05.2008 р.
(а.с. 14).
Господарським судом встановлено, що на підставі
вищевказаного рішення комісії позивачем було надіслано на адресу відповідача
додаткову угоду до договору купівлі-продажу від 10.12.1999 р. №90/40, в якій не
тільки було запропоновано внести до договору зміни щодо продовження терміну
завершення будівництва, а й без будь-якого правового обґрунтування доповнено
договір пунктом 7.5, яким встановлено відповідальність за порушення терміну
вводу об'єкта в експлуатацію у вигляді штрафу.
Крім того, слід взяти до уваги наступне.
Матеріали справи свідчать, що у зв'язку з недосягненням з
відповідачем згоди щодо внесення змін до договору купівлі-продажу від
10.12.1999 р. №90/40, позивач (з врахуванням заяви про зміну позовних вимог
—а.с. 60) звернувся до господарського суду з позовом про визнання додаткової
угоди №2 від 31.07.2008 р. про внесення змін до договору купівлі-продажу від
10.12.1999 р. №90/40 дійсною з наступними змінами: "1.1. Вважати п. 5.4
договору викладеним у наступній редакції: "Добудувати об'єкт приватизації
та ввести його в експлуатацію без збереження первісного профілю в строк до
31.03.2009 р."; 1.2. Вважати розділ 7 Договору доповненим пунктом 7.5
наступного змісту: "При порушенні покупцем терміну вводу об'єкта
приватизації в експлуатацію, встановленого п. 5.4 даного Договору, покупець
виплачує продавцеві штраф у розмірі 0,1% вартості внесених інвестицій у
добудову об'єкта приватизації за кожний день прострочення".
Слід зазначити, що обраний позивачем спосіб захисту
цивільних прав та інтересів не відповідає способам захисту прав та інтересів,
встановлених ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу
України.
Доводи касаційної скарги про те, що чинним законодавством не
передбачено складання протоколу розбіжностей до додаткової угоди до договору
спростовуються нормами Положення про внесення змін до договорів купівлі-продажу
державного майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від
29.10.1998 р. №2041, відповідно до п. 4.8 якого покупець, одержавши проект
додаткової угоди, підготовленої органом приватизації, зобов'язаний в
двадцятиденний термін подати до органу приватизації підписаний проект
додаткової угоди. В разі незгоди з проектом угоди він надсилає в цей же термін
протокол розбіжностей.
За таких обставин рішення господарського суду м.Севастополя
від 25.11.2008 р. у справі №5020-2/420 відповідає вимогам чинного законодавства
та фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підстав для його скасування не
вбачається.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, п. 1 ст.
1119, ст. 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий
господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу РВ ФДМУ в Автономній Республіці Крим та
м.Севастополі на рішення господарського суду м.Севастополя від 25.11.2008 р. у
справі №5020-2/420 залишити без задоволення, а рішення господарського суду
м.Севастополя від 25.11.2008 р. у справі №5020-2/420 —без змін.
Головуючий
К.Грейц
Судді:
О.Глос
С.Бакуліна