Справа №22Ц-2367/2008р. Головуючий у 1 інстанції Карпович В.Д.
Категорія 01,19 Доповідач у 2 інстанції Приходько К.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 липня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого Приходька К.П.,
суддів Даценко Л.М., Коцюрби О.П.,
при секретарі Колесник Н.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 22 лютого 2008 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2до Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) про стягнення матеріальної та моральної (немайнової) шкоди,
встановила:
у січня 2008 року позивачка звернулася до суду із позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 17 вересня 2003 року між нею та Яготинською філією МАУП був укладений договір про навчання її сина ОСОБА_2 у технікумі МАУП. Даний договір було переукладено 29 серпня 2005 року.
Відповідно до п.2.1 договору від 17 вересня 2003 року, відповідач та регіональний підрозділ взяв на себе зобов'язання, при успішному завершенні навчання її сином, видати йому за умови ним атестату про повну загальну середню освіту, диплом державного зразка молодшого спеціаліста та диплом оформлений відповідно до вимог міжнародно-правових норм.
Відповідно до договору від 29 серпня 2005 року, відповідач та регіональний підрозділ зобов'язувався, при успішному завершенні навчання, видати випускнику диплом молодшого спеціаліста державного зразка з додатком, до якого включені також дисципліни, що підтверджують здобуття особою повної загальної середньої освіти та диплом, оформлений відповідно до міжнародно-правових норм.
Позивачка відповідно до умов договору вона брала на себе зобов'язання, оплатити вартість послуг. Взяті на себе зобов'язання позивачка вона виконала та сплатила вартість навчання. ЇЇ син пройшов навчання та успішно склав іспити проте, йому так і не було видано диплом молодшого спеціаліста державного зразка з додатком.
Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» син позивачки при умові отримання диплому мав право поступити на навчання за скороченими термінами підготовки на перший (за скороченою програмою) або старші курси вищого навчального закладу.
Оскільки син позивачки не отриманий диплом молодшого спеціаліста, він змушений був поступити на перший курс, за повною програмою навчання, до Академії Праці та соціальних відносин Федерації професійних спілок України, що підтверджується укладеним договором від 11 липня 2007 року.
Відповідно до даного договору, курс навчання триває 4 роки, за кожен рік навчання син позивачки зобов'язаний сплачувати кошти в розмірі 5 692 гривень.
Оскільки з вини відповідача син позивачки не отримав диплом після закінчення Яготинської філії МАУП позивачка просила суд стягнути з відповідача на її користь сплачені кошти за його навчання в сумі 6 670 гривень, кошти сплачені за навчання сина за два роки в Академії Праці та соціальних відносин Федерації професійних спілок України, а також 5 000 гривень на відшкодування спричиненої їй моральної (немайнової) шкоди.
Заочним рішенням суду від 22 лютого 2008 року позовна заява задоволена частково, стягнено з МАУП на користь позивачки 6 670 гривень матеріальної шкоди, 5 000 гривень у відшкодування моральної (немайнової) шкоди у задоволені решти позовних вимог, відмовлено.
03 березня 2008 року відповідачем подана заява про перегляд заочного рішення від 22 лютого 2008 року. Ухвалою суду від 20 березня 2008 року відмолено відповідачу у задоволені заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідачем подана апеляційна скарга на рішення суду в якій він просить рішення суду скасувати та постановити нове, яким відмовити позивачці у задоволені позовних вимоги посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
У відповідності до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним воно вважається тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим - у разі ухвалення його на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно до ч.3 ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального право або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Постановляючи рішення про часткове задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що з вини відповідача син позивачки не отримав диплом.
Проте з такими висновками суду першої інстанції не можливо погодитися виходячи із наступних обставин.
Відповідно до вимог ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Судом встановлено, що 17 вересня 2003 року між позивачкою та Яготинською філією МАУП був укладений договір про навчання її сина ОСОБА_2. у технікумі МАУП. Даний договір було переукладено 29 серпня 2005 року. Строк навчання студента становить 3 роки і 6 місяців.
Відповідно до п.2.1 договору від 17 вересня 2003 року, відповідач та регіональний підрозділ взяв на себе зобов'язання, при успішному завершенні навчання її сином, видати йому за умови ним атестату про повну загальну середню освіту, диплом державного зразка молодшого спеціаліста та диплом оформлений відповідно до вимог міжнародно-правових норм.
Відповідно до затверджених планів навчання син позивачки склав державні іспити державним екзаменаційним комісіям, голови яких були призначені Міністерством освіти і науки України, тобто рівень кваліфікації та рівень підготовки студента відповідає державним вимогам.
Відповідно до вимог Закону України «Про освіту» випускнику державного або іншого навчального закладу видається відповідний документ про освіту встановленого зразку.
Згідно до п.п.3.12.3.5 Положення «Про організацію навченого процесу у вищих навчальних закладах» затвердженого Міністерством освіти і науки України від 02 червня 1992 року за №161, студенту, який захистив дипломну роботу, склав державні іспити відповідно до вимог освітньо-професійної програми підготовки, рішенням державної екзаменаційної комісії присвоюється відповідно освітній рівень та видається державний документ про освіту.
Відповідно до п.1.2.5 Порядку замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 10 грудня 2003 року за №811 відповідальний виконавець Замовлення на створення Документів та виготовлення їх карток - Міністерство освіти і науки України. Міністерство освіти і науки України забезпечує виконання замовлення через уповноважений ним орган. Уповноваженим органом Міністерства освіти і науки України по виготовленню документів про освіту є Державне підприємство «Державний центр прикладних інформаційних технологій», яке наділене правами на виготовлення бланків суворого обліку (документів про освіту).
Відповідач направив в установленому порядку підтвердження замовлень на виготовлення документів про освіту, у відповідності до Порядку замовлення, видачі та обліку документів про освіту державного зразка, затвердженого наказом Міністерством освіти і науки України від 10 грудня 2003 року за №811.
Відповідно до постанови Господарського суду м. Києва від 08 червня 2007 року визнано неправомірною бездіяльність суб'єкта владних повноважень Міністерства освіти і науки України, щодо невидачі відповідачу дипломів для осіб, які закінчили навчання, відповідно до листа вимоги від 25 липня 2006 року за №3882, зобов'язавши Міністерство освіти і науки України видати відповідачу для осіб, які закінчили навчання у 2005-2006 навчальному році 4 655 дипломів.
У відповідності з вимогами ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
Частиною 1 ст.614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом, особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Таким чином судом встановлено, що відповідач порушив зобов'язання по договору в частині видачі сину позивачки диплому державного зразку відповідно до освітньо-кваліфікаційного рівня, однак вжив всіх залежних від нього заходів щодо належного виконання зобов'язання, що підтверджується наведеними вище доказами, і тому є невинуватим.
За наведених вище підстав і не підлягає позов з адоволенню в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди позивачці оскільки відповідачем права позивачки не порушені.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив рішення, в частині задоволених позовних вимог на неповному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального права, а тому за таких обставин рішення суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення яким слід відмовити позивачці у задоволені позовних вимог про стягнення з відповідача на її користь 6 670 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 гривень у відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
На підставі наведеного, керуючись: ст.ст.307,309,313,316,317 ЦПК України колегія,
вирішила:
апеляційну скаргу Міжрегіональної академії управління персоналом на заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 22 лютого 2008 року задоволити частково.
Заочне рішення Яготинського районного суду Київської області від 22 лютого 2008 року скасувати в частині задоволених позовних вимог та постановити в цій частині нове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача ОСОБА_2до Міжрегіональної академії управління персоналом (МАУП) про стягнення матеріальної шкоди в сумі 6 670 гривень та моральної (немайнової) шкоди в сумі 5000 гривень відмовити, в решті рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.