19.03.2009
Справа №2-943/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“19” березня 2009 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого – судді САВЛУК Т.В.
при секретарях Рибалка Г.М., Тулович Н.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва цивільну справу за позовом Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» до
ОСОБА_1
,
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги,
в с т а н о в и в:
Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» звернувся з позовом до суду з вимогою стягнути з відповідачів заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги в сумі 1200,35 грн., 3% річних в розмірі 10,05 грн. та інфляційну суму в розмірі 58,23 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 51,00 грн., за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., а всього на загальну суму 1349,63 грн., що є предметом позовних вимог.
19 березня 2009 року представником позивача Донченко О.Г. в судовому засіданні подано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до яких Державне підприємство «Дарницький вагоноремонтний завод» просить стягнути з відповідачів на користь підприємства позивача 3% річних в розмірі 10,05 грн., інфляційну суму в розмірі 58,23 грн., витрати по сплаті держмита у розмірі 51,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., в частині заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідачів заборгованість по квартирній платі та платі за комунальні послуги в сумі 1200,35 грн. відмовляється, у зв’язку з погашенням відповідачами суми заборгованості в повному обсязі.
Представник позивача
Донченко О.Г. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з урахуванням внесених змін, пояснив, що відповідачі проживають у багатоквартирному будинку по
АДРЕСА_1
, який знаходиться на балансі ДП «Дарницький вагоноремонтний завод». Даний будинок до комунальної власності не передавався та знаходиться на балансі ДП «Дарницький вагоноремонтний завод», всі витрати по забезпеченню комунальними послугами вищевказаного будинку несе підприємство позивача. Нарахування квартплати та плати за комунальні послуги відповідачам проводиться згідно з тарифами на житлово-комунальні послуги для населення, які затверджені Постановою НКРЕ від 10.03.1999 року №309, Розпорядженнями КМДА№748 від 19.05.2000 року, №978 від 30.07.2007 року, №1127 від 28.08.2007 року. У період з липня по грудень 2008 у відповідачів виникла заборгованість по квартплаті та комунальним послугам, яка станом на 22 січня 2009 року становила 1200,35 грн. Своїми діями відповідачі завдали матеріальні збитки державному підприємству позивача в розмірі не погашеної заборгованості. Під час судового розгляду справи відповідачами погашено основну заборгованість по квартплаті та за комунальні послуги в сумі 1200,35 грн., тому позивач відмовився від позову в частині стягнення основної заборгованості, однак, вважає, що відповідачами має бути сплачено на користь позивача 3% річних в розмірі 10,05 грн. та інфляційна сума в розмірі 58,23 грн., у зв’язку з простроченням відповідачами виконання грошового зобов’язання, що є предметом позовних вимог.
Відповідачі
ОСОБА_1
,
ОСОБА_2
в судове засідання не з’явились, про час та місце слухання справи повідомлялись належним чином, шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною в позовній заяві, про що свідчить поштове повідомлення з особистими підписами відповідачів. про поважні причини неявки суду не повідомили.
Заслухавши пояснення представника позивача Донченко О.Г., оцінивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що
ОСОБА_1
є власником особового рахунку квартири
АДРЕСА_1
, разом з
ОСОБА_1
в квартирі зареєстровані члени її сім’ї –
ОСОБА_2
, 1968 року народження, (чоловік) та
ОСОБА_3
, 1991 року народження, (син), що підтверджується довідкою, виданою ДП «Дарницький вагоноремонтний завод» за №11 від 15 січня 2009 року (а.с.5).
Відповідно до ст.68 Житлового кодексу Української РСР наймач зобов’язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Квартирна плата та плата за комунальні послуги в будинках державного і громадського житлового фонду вносяться щомісяця в строки, встановлені Радою Міністрів Української РСР.
Згідно п.35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і при будинковими територіями, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року №572, обов’язок по сплаті за обслуговування і ремонт будинку, комунальні та інші послуги покладається на власника, наймача, орендаря житлового приміщення.
Станом на 22 січня 2009 року відповідачі заборгували підприємству позивача по оплаті за житлово-комунальні послуги на суму 1200,35 грн., що підтверджується представленими підприємством позивачем розрахунками (а.с. 14).
Однак, на час судового розгляду справи відповідачами в повному обсязі погашено заборгованість перед підприємством позивача по квартплаті та комунальним послугам, що підтверджується довідкою №5 від 18 березня 2009 року, виданою ДП «Дарницький вагоноремонтний завод».
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, предметом виконання грошового зобов’язання є певна грошова сума, що має бути сплачена: за будь-яким оплатним договором; за договором, предметом якого виступають безпосередньої гроші; за зобов’язаннями по відшкодуванню не договірної шкоди, у випадках передбачених гл.82 ЦК України Загальні положення про відшкодування шкоди.
Однак, як випливає з предмету спору, відносини, які виникли між сторонами справи регулюються нормами житлового законодавства та спеціальними нормами чинного законодавства, які регулюють питання використання та утримання житлового фонду, нарахування квартплати та плати за комунальні послуги.
Відповідно до ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Тобто, в розрізі даних правовідносин, відсутні правові підстави застосовувати норми Цивільного кодексу України, які стосуються предмету виконання грошових зобов’язань, що виходить за межі предмету спору.
Крім того, відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги» визначено, що у зв’язку з невиконанням державою зобов’язань по виплаті заробітної плати, пенсій, стипендій, інших грошових виплат населенню тимчасово забороняється нараховувати по розрахункам з 1 жовтня 1996 року та стягувати з громадян України пеню за несвоєчасне внесення квартирної плати та за житлово-комунальні послуги (водопостачання, газ, електрична енергія, теплова енергія, водовідведення, утримання і експлуатація житла та прибудункових територій, сміттєзбирання, ліфтове господарство).
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача в частині розрахунку суми заборгованості за житлово-комунальні послуги з урахуванням індексу інфляції з посиланням на ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, що за розрахунками позивача складає 58,23 грн., оскільки між сторонами у справі не виникали будь-які цивільно-правові відносини з приводу виконання грошового зобов’язання.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» до
ОСОБА_1
,
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги є не обґрунтованим та таким, що підлягає задоволення.
Керуючись ст.625 Цивільного кодексу України, ст.68 Житлового кодексу України, 10, 58, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд
в и р і ш и в:
В позові Державного підприємства «Дарницький вагоноремонтний завод» до
ОСОБА_1
,
ОСОБА_2
про стягнення заборгованості по квартплаті та за комунальні послуги –
відмовити
.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
С у д д я