03.03.2009
Справа №2-49/09
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
“03” березня 2009 р. м. Київ
Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
Головуючого – судді САВЛУК Т.В.
при секретарях Рибалка Г.М., Тулович Н.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м.Києва позовну заяву
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
, третя особа Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом
та
позов
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про усунення від права на спадкування за законом,
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1
звернувся з позовом до суду з вимогою зобов’язати відповідача
ОСОБА_2
припинити чинити перешкоди у прийнятті позивачем спадщини, яка відкрилася після смерті його батька
ОСОБА_3
, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, мотивуючи тим, що відповідач
ОСОБА_2
, яка є дружиною померлого, та спадкоємцем за законом, не надає до нотаріальної контори правоустановлюючи документи на спадкове майно.
ОСОБА_2
звернулася з позовом до суду з вимогою усунути відповідача
ОСОБА_1
від права на спадщину, яка відкрилась після смерті
ОСОБА_3
, на підставі ч.5 ст.1224 Цивільного кодексу України. (а.с.40-41)
30 листопада 2007 року на підставі протокольної ухвали суду вирішено питання про об’єднання в одне провадження цивільної справи за позовом
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
, третя особа Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та цивільну справу за позовом
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про усунення від права на спадкування за законом.
05 листопада 2008 року позивачем
ОСОБА_1
продано заяву про зміну позовних вимог, відповідно до яких позивач просить суд визнати за ним право на спадщину за законом після померлого
ОСОБА_3
, а саме на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
, ј частину будинку
АДРЕСА_2
, ј частину гаражного боксу
АДРЕСА_3
, ј частину автомобіля «Фольцваген Пасат», державний номерний знак
НОМЕР_1
.
Позивач за первинним позовом
ОСОБА_1
в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з урахуванням внесених змін до позовних вимог, проти зустрічного позову
ОСОБА_2
заперечував в повному обсязі, пояснив, що
ІНФОРМАЦІЯ_1
року помер його батько,
ОСОБА_3
, після смерті батька відкрилась спадщина, до складу якої входить наступне майно: квартира
АДРЕСА_1
, будинок
АДРЕСА_2
, гаражний бокс
АДРЕСА_3
; , автомобіль «Фольцваген Пасат», державний номерний знак
НОМЕР_1
. 06 грудня 2006 року, в межах визначеного законом шестимісячний строк, він разом з відповідачем, як спадкоємці першої черги за закрнорм звернулися до 7-ї Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Однак, відповідач чинити перешкоди у прийнятті спадщини, оскільки не надає всі необхідні документи, які мають підтвердити право власності померлого на спадкове майно, у зв’язку з чим до цього часу він не може отримати свідоцтво про право на спадщину на свою частину майна. Враховуючи склад спадкового майна, позивач просить визнати за ним право на спадщину за законом на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
, ј частину будинку
АДРЕСА_2
, ј частину гаражного боксу
АДРЕСА_3
, ј частину автомобіля «Фольцваген Пасат», державний номерний знак
НОМЕР_1
, вважає, що такий розподіл спадкового майна не буде порушувати права відповідача.
Представник позивача
ОСОБА_4
в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві, уточнень до позовної заяви та пояснень, наданих позивачем в судовому засіданні.
Представник відповідача за первинним позовом
ОСОБА_5
в судовому засіданні проти заявлених позовних вимог
ОСОБА_1
заперечувала в повному обсязі, поданий позові від
ОСОБА_2
підтримала, додатково пояснила, що відповідач перебувала у зареєстрованому шлюбі із
ОСОБА_3
з 25 травня 1974 року, разом з чоловіком проживала в
АДРЕСА_1
. Останні роки перед смертю
ОСОБА_3
тяжко хворів, потребував догляду та лікування, відповідач постійно опікувалася чоловіком, доглядала за ним, купувала йому необхідні лики, у зв’язку з чим виникли грошові борги. Позивач
ОСОБА_1
в свою чергу відмовився від надання допомоги тяжко хворому батькові, при зустрічі з батьком вимагав на свою користь Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
. Після цієї розмови стан
ОСОБА_3
значно погіршився, оскілки він був шокований таким відношенням сина.
ІНФОРМАЦІЯ_1
року
ОСОБА_3
помер, після його смерті відкрилась спадщина. 06 грудня 2006 року позивач
ОСОБА_1
звернувся до Сьомої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. Відповідач
ОСОБА_2
вважає, що син померлого
ОСОБА_1
має бути усунутий від права на спадкування, оскільки за життя батька, який через похилий вік і тяжку хворобу був у безпорадному стані, він ухилявся від надання допомоги. Тому
ОСОБА_2
просить суд усунути
ОСОБА_1
від права на спадщину за законом після смерті спадкодавця
ОСОБА_3
.
Представник відповідача
ОСОБА_6
в судовому засіданні проти заявлених
ОСОБА_1
позовних вимог заперечував, зустрічний позов
ОСОБА_2
підтримав, з підстав викладених у позові та пояснень, наданих представником відповідача в судовому засіданні.
Представник третьої особи - Головного управління юстиції у м. Києві, в судове засідання не з’явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, однак до суду надано письмові пояснення, відповідно до яких просить суд слухати справу у відсутність уповноваженого представника. (а.с.119)
Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, відповідача, представника відповідача, свідків
ОСОБА_7
,
ОСОБА_8
,
ОСОБА_9
оцінивши зібрані по справі докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що
ОСОБА_3
помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві від 18.10.2006 року (актовий запис №
НОМЕР_1
).
За життя померлий не залишив заповіт, спадкоємцями померлого першої черги є –
ОСОБА_2
(дружина померлого), та син померлого –
ОСОБА_1
.
Відповідно до частини 5 статті 1224 ЦК України за рішенням суду особа може бути усунута від права на спадкування за законом, якщо буде встановлено, що вона ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Факт ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця лише тоді є підставою для усунення особи від права на спадкування, якщо цей факт встановлений судом.
Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач
ОСОБА_2
посилається як на підставу усунення відповідача від права на спадкування, що відповідач
ОСОБА_1
не виконував своїх обов'язків щодо догляду за хворим батьком, не піклувалась про нього, хоча останній потребував постійного стороннього догляду, не цікавився його життям та здоров’ям, а догляд за покійним здійснювали саме позивач.
Відповідно до частини першої ст.202 Сімейного кодексу України повнолітні дочка, син зобов’язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.
Так, судом достовірно встановлено, що
ОСОБА_3
перебував у зареєстрованому шлюбі з
ОСОБА_2
з 1974 року.
З 1989 року
ОСОБА_3
вийшов на пенсію та отримував пенсію за віком, його дружина
ОСОБА_2
особа похилого віку, отримує пенсію за віком.
Як підтверджується зібраними по справі доказами, з 25 квітня 2006 року по 14 червня 2006 року
ОСОБА_3
перебував на стаціонарному лікуванні в гематологічному відділенні Міської клінічної лікарні №9 міста Києва з діагнозом – поліноз товстого кишечника, атеросклероз, кардіосклероз другого ступеня, даний факт підтверджується випискою із історії хвороби
ОСОБА_3
(а.с.44)
Як зазначається в статті 57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.
Письмовими доказами є будь-які документи, акти, довідки, листування службового або особистого характеру або витяги з них, що містять відомості про обставини, які мають значення для справи. (ч.1 ст.64 Цивільного процесуального кодексу України)
Відповідно до ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до частини третьої ст.212 Цивільного процесуального кодексу України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.
На підтвердження заявлених позовних вимог та підстав для усунення відповідача від права на спадкування, позивачем
ОСОБА_2
надано лише виписку з історії хвороби покійного
ОСОБА_3
, яка підтверджує перебування його на стаціонарному лікуванні в період з 25 квітня 2006 року по 14 червня 2006 року. В той же час, інших медичних документів, які мали підтвердити, що покійний
ОСОБА_3
потребував постійного догляду, проходив курси лікування та/або перебував на лікуванні у медичних установах за направленням (висновками) відповідних спеціалістів в галузі медицини, суду надано не було, відсутність таких доказів не заперечується сторонами у справі.
Також, не заперечується позивачем і той факт, що за життя
ОСОБА_3
не було встановлено групи інвалідності у зв’язку з наявними захворюваннями, для вирішення цього питання в установленому порядку
ОСОБА_3
не звертався.
Суд критично відносить до пояснень свідків
ОСОБА_7
,
ОСОБА_8
,
ОСОБА_9
, були допитані під час судового розгляду справи, та лише підтвердили, що покійний
ОСОБА_3
незадовго до своєї смерті хворів, та проходив стаціонарне лікування, однак ці свідки не є обізнаними щодо дійсного стану здоров’я покійного, його матеріального становища, тому надані цими свідками покази не можуть слугувати належним доказом того, що
ОСОБА_3
за життя перебував у безпорадному стані та потребував стороннього догляду.
Відповідно до ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є, серед іншого, неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, а також справедливість, добросовісність та розумність.
Принцип неприпустимості позбавлення права власності, крім випадків, встановлених законом, має безпосереднє відношення та має враховуватись при вирішенні питання про усунення від права на спадкування
Оцінивши наявні у справі докази, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про усунення від права на спадкування є безпідставним та необґрунтованим, позивачем
ОСОБА_2
не доведено в суді підстав для застосування до відповідача наслідків, передбачених ст.1224 Цивільного кодексу України, а саме, усунення відповідача від спадкування внаслідок того, що він ухилялась від надання допомоги покійному батьку, також не найшло свого підтвердження те, що спадкодавець через тяжку хворобу перебував у безпорадному стані, таким чином за відсутності заповідального волевиявлення спадкодавця, право на спадкування здійснюється за законом, в той же час як позивач, так і відповідач є спадкоємцями першої черги за законом.
Відповідно до частина першої статті 1278 Цивільного кодексу України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті не розподілив спадщину між ними.
Як підтверджується матеріалами спадкової справи №1257, яка заведена Сьомою Київською державної нотаріальною конторою, щодо майна
ОСОБА_3
, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, після відкриття спадщини спадкоємці першої черги за законом
ОСОБА_2
, дружина покійного, та син покійного –
ОСОБА_1
у визначений законодавством строк звернулись до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
До складу спадкового майна померлого
ОСОБА_3
входить нерухоме майно - квартира
АДРЕСА_1
, рухоме майно – автомобіль марки легкового автомобіля VOLKSWAGEN Passat 1.6, рік випуску 1986, двигун №
НОМЕР_2
, КУЗОВ №
НОМЕР_3
, державний реєстраційний номер
НОМЕР_1
, мотоцикл марки Дніпр 11, 1993 року випуску, державний номерний знак
НОМЕР_4
, грошові вклади з відповідними відсотками та компенсаціями.
Факт належності переліченого вище рухомого та нерухомого майна на праві власності спадкодавцю підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, ці обставини не оспорюються сторонами. (а.с.215, 218, 221)
Звертаючись з позовом до суду, позивач по первісному позову
ОСОБА_1
просить визнати за ним право власності на спадкове майно, а саме, на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
, ј частину будинку
АДРЕСА_2
; ј частину гаражного боксу
АДРЕСА_3
та ј частину автомобіля «Фольцваген Пасат» державний номер
НОМЕР_1
.
Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності на інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Державна реєстрація прав на нерухомість і право чинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов’язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленим законом.
Право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. (стаття 328 Цивільного кодексу України)
Оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд приходить до висновку, що нерухоме майно – будинок
АДРЕСА_2
та гаражний бокс
АДРЕСА_3
, не можуть бути предметом спадкування, оскільки право власності на зазначені об’єкти нерухомого майна за спадкодавцем за його життя ця визнано не було, як встановлено судом ці об’єкти оформлено на інших осіб. (а.с.164, 186, 199)
Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Разом з тим, при зверненні до суду позивачем
ОСОБА_1
не наведено інших правових підстав, які мали слугувати підставою для визнання за ним права власності на ці об’єкти нерухомого майна, крім виникнення на даний час у нього права на спадкування за законом, що є предметом даного позову.
Згідно частини першої статті 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, визнанні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.
Враховуючи, що відповідач
ОСОБА_2
протягом розгляду судової справи не висловлювала своїх заперечень з приводу поділу спадкового майна, який визначено позивачем
ОСОБА_1
, тому суд приходить до висновку, що з урахуванням частки іншого спадкоємця за законом
ОСОБА_2
, яка має право на спадкове майно, а також діючи в межах заявлених позовних вимог по первісному позову, суд вважає правомірним визнати за
ОСОБА_1
, як спадкоємцем першої черги за законом померлого
ОСОБА_3
, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, право власності на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
; ј частину легкового автомобіля VOLKSWAGEN Passat 1.6, рік випуску 1986, двигун №
НОМЕР_2
, КУЗОВ №
НОМЕР_3
, державний реєстраційний номер
НОМЕР_1
.
Таким чином, суд вважає позов
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
, третя особа Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та позов
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про усунення від права на спадкування за законом підлягає задоволенню частково, а саме суд визнає за
ОСОБА_1
, як спадкоємцем першої черги за законом померлого
ОСОБА_3
, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, право власності на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
; ј частину легкового автомобіля VOLKSWAGEN Passat 1.6, рік випуску 1986, двигун №
НОМЕР_2
, КУЗОВ №
НОМЕР_3
, державний реєстраційний номер
НОМЕР_1
.
Керуючись ст..ст.3, 182, 328, 1224, 1278 Цивільного кодексу України, ст.ст.10, 57, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України,
в и р і ш и в:
Позов
ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
, третя особа Головне управління юстиції у місті Києві про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом та позов
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про усунення від права на спадкування за законом задовольнити частково.
Визнати за
ОСОБА_1
, як спадкоємцем першої черги за законом померлого
ОСОБА_3
, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, право власності на Ѕ частину квартири
АДРЕСА_1
.
Визнати за
ОСОБА_1
, як спадкоємцем першої черги за законом померлого
ОСОБА_3
, який помер
ІНФОРМАЦІЯ_1
року, право власності на ј частину легкового автомобіля VOLKSWAGEN Passat 1.
6, рік випуску 1986, двигун № НОМЕР_2 , КУЗОВ № НОМЕР_3 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
В іншій частині позовних вимог відмовити.
В позові
ОСОБА_2
до
ОСОБА_1
про усунення від права на спадкування за законом
відмовити
.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 20-ти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, яку може бути подано протягом 10-ти днів з дня проголошення рішення.
С у д д я :