Аіе хоче забирати малого із ночівлею а я проти адже дитині 3 роки у відповідь він погрожує що піде у суд і той йому дозволить. Я непроти щоб він бачив дитину і забирав до себе але проти залишати на ніч. Чи може суд дати на таке дозвіл і чи можна звертатися у поліцію якщо він вчасно не привозить дитину.
Якщо відсутня добровільна домовленність, то все тільки через суд та державних виконавців, поліція в цьому мало допоможе. А права на дитину в принципі рівні у обох батьків, просто якщо суд вирішив, що дитина постійно проживае з мамою, то тимчасово може перебувати з батьком (включаючи і ночівку, якщо в цьому немає суперечки, а якщо є - то знову в суд і вирішувати, конкретизувати режим перебування з дитиною саме в суді, а потім чітко виконувати судове рішення те, яке винесе суд). А за невиконання рішення суду всім може бути кримінальна відповідальність.
Ви виховуєте дитину, яка у майбутньому не зможе приймати самостійні рішення. Від грудей Ви її вже давно відняли. Випускайте з-під пелени.
А якщо він дитину не поверне що тоді робити???
А якщо інопланетний корабель до чоловіка прилетить і забере його, а дитина залишиться. Не рвіть дитину на шмаття, як сумки з речами. Будете поводити себе гідно - і дитина буде щаслива з батьками, які чомусь розлучилися.
Якщо "забере", як Ви кажете, - будете писати заяву до поліції, а потім через суд встановлювати місцепроживання дитини.
Чому ви так агресивно налаштовані а ж просто хочу поради як поступити у такій ситуацій. Ми дуже погано з ним розійшлися я незнаю чого можна аід нього очікувати. При розлученні суд залишив проживати сина зімною.
Ви не читаєте, що вам пишуть, а слухаєте тільки себе - інших НЕ ЧУЄТЕ зовсім. Тяжкий випадок.
Ясно чоловіча солідарність
Ви дивна? Ви спитали юр.консультації, а переводите стрілки на чоловічу солідарність?
Вам юрист все правильно сказав.
Те, що ви матір та суд залишив дитину з вами, не значить, що батько не може бачити дитину. Що такого, якщо дитина поспить з батьком? У вас просто комплекс власника
А я ще не бачила ту подружню пару, яка розлучалася б "гарно". Дитина повинна відчувати себе захищеною, і не бачити і не відчувати батьківських або материнських страждань не знамо від чого. Це для неї незрозуміло і обтяжливо.
Ви не розумієте як важко віддати свою дитину тому хто два роки не цікавився його існуванням взагалі
Важко також і зрозуміти те, що права мають і інші люди, наприклад навіть нерадивий батько, поки його не позбавлено батьківських прав. Візьміть, знайдіть докази для суду, позбавте по закону батьківських прав (якщо вийде) і тоді по тому ж закону ревниво насолоджуйтесь своїи інстинктом одноособового власника. І ніхто нічого не закине.
У знакомой 8 дет сын папу не знал и алименты не платил, а потом явился. Теперь каждое лето ребенок у папы в другом городе (!) и финансирует папа потребности сына. Пути господни, как говорится...
Пане Анатолію, я вже цікавилась чи можу позбавити ййого прав але не вийде мені це зробити ввн все виконує по закону навіть гроші пересилає хоч на аліменти його не подавал А.дякую вам за відповіді я зрозуміла що потрібно сина йому давати і нічого незможу зробити шкода але так має бути. Я нехочу щоб були суди і страждала моя дитина. Бо всеодно він тут у вишраші а я погана мама.
Ви не погана мама, а розгублена. Це - Ваше вразливе місце. Більше сміливості, більше завзятості. І Ваш син буде відчувати не тугу матері, а радість і любов рідної людини. Нема зи чим тужити і горювати.
а якщо я дозволяю бачитись з дитиною він неприїжджає. а якщо приїжджає то тільки забирати до себе. з ночівлею недаю тільки іза тогощо по місці проживаня ми знаходимось дальше від нього а він всупереч погрожує судом.що робити
Домовлятись. Батько має такі самі права щодо виховання дитини, що й ви. Він дійсно може залучити службу у справах дітей, та подати до суду. Якщо дитина непогано сприймає ночівлю з батьком, якщо це нормальний батько, то для чого чинити перешкоди. То як ви з чоловіком розходились, погано чи добре не повинно стосуватися дитину і ніяким чином її не стосується. Радійте, що бітько після розлучення проявляє інтерес до дитини бо таких дуже мало. Більшість в кращому разі сплачують мінімальні аліменти.
А від того, що ви спільну дитину не можете поділити, тільки психіку їй порушуєте
Так, дитина ж - то не річ, якою можна шантажувати чи вирішувати якісь особисті питання за рахунок впливу на дитину. Вона вас потім зненавидить, то нащо вам така перспектива?