Правда ли,что чтобы переоформить квартиру на внучку(дедушка и бабушка завещали)надо сплатить государству 5%от стоимости квартиры?И скажите пожалуйста,будут ли изменения вот в такой ситуации,тоесть я имела ввиду,меньший процент на оформление квартиры.уж слишком дорого получается.
Перш за все, слід відмітити, що оскільки при отриманні нерухомого майна у спадщину, спадкоємець звертається до нотаріуса для оформлення свідоцтва про право на спадщину, державну реєстрацію права власності на таке майно здійснюватиме нотаріус.
Документи, які необхідно подати для проведення державної реєстрації прав: заява про державну реєстрацію; копія документу, що посвідчує особу заявника; копія реєстраційного номера облікової картки платника податку згідно з Державним реєстром фізичних осіб – платників податків (крім випадків, коли особа через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податку, офіційно повідомила про це відповідні органи державної влади та має відмітку в паспорті громадянина України); документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав; документ про сплату державного мита (крім випадків, коли особа звільнена від сплати державного мита); свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно.
Якщо Ви оформляєте в державній нотаріальній конторі свої спадкові права, то відповідно до вимог чинного законодавства Вам необхідно сплатити наступні платежі.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону України "Про нотаріат", за вчинення нотаріальних дій державні нотаріуси справляють державне мито у розмірах, встановлених чинним законодавством.
Розмір ставок державного мита за видачу свідоцтв про право на спадщину та пільги щодо його сплати встановлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 № 7-93 (із змінами і доповненнями).
Так, за видачу свідоцтва про право на спадщину стягується державне мито у розмірі, встановленому підпунктом "ж" пункту 3 статті 3 зазначеного Декрету, тобто 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян – 34 грн.
Пунктом 3 наказу Міністерства юстиції України від 07.07.2011 № 1810/5 «Про затвердження Положення про Спадковий реєстр», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.07.2011 за № 831/19569 (із змінами і доповненнями), встановлено тарифи: за формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про посвідчення заповіту, змін до нього, скасування заповіту, видачу дубліката з видачею відповідного витягу ‒ у розмірі шістдесяти восьми гривень; за формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про посвідчення спадкового договору; змін до нього, розірвання спадкового договору, видачу дубліката з видачею відповідного витягу - у розмірі п'ятдесяти однієї гривні; за формування у Спадковому реєстрі одного реєстраційного запису про видачу свідоцтва про право на спадщину або його дубліката з видачею про це відповідного витягу - у розмірі п'ятдесяти однієї гривні; за проведення перевірки інформації про наявність або відсутність посвідченого заповіту і спадкового договору або заведеної спадкової справи та виданих свідоцтв про право на спадщину з видачею витягу або інформаційної довідки - у розмірі п'ятдесяти однієї гривні. Крім того, згідно частини третьої статті 34 Закону України «Про нотаріат» і пункту першого глави 9 розділу І Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України від 22.02.2012 № 296/5, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 № 20/5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, тексти договорів, заповітів, довіреностей, свідоцтв, актів про морські протести та протести векселів, перекладів у разі засвідчення нотаріусом вірності перекладу документа з однієї мови на іншу, заяв, на яких нотаріусом засвідчується справжність підпису, за винятком заяв у електронній формі заяв та примірників документів, що залишаються у справах нотаріуса, а також дублікатів нотаріальних документів, викладаються на спеціальних бланках нотаріальних документів з лицьового та зворотного боку цих бланків.
Витрати, пов'язані з використанням бланків, відшкодовують особи, щодо яких або в інтересах яких вчинені нотаріальні дії (пункт 14 Порядку витрачання, зберігання, обігу спеціальних бланків нотаріальних документів і звітності про їх використання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 5 серпня 2009 р. № 812).
На сьогодні вартість одного спеціального бланка нотаріальних документів становить 2 грн. 00 коп.
За видачу скороченого витягу з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів встановлено плату у розмірі 1 грн. 50 коп. Перевірка справжності спеціальних бланків нотаріальних документів за даними Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів, що пов'язана з учиненням нотаріальних дій, з видачею про це інформаційної довідки здійснюється безкоштовно (наказ Міністерства юстиції України 18.02.2010 № 334/5 «Про затвердження розміру плати за користування Єдиним реєстром спеціальних бланків нотаріальних документів та внесення змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства юстиції України»). За ставкою, визначеною пунктом 167.2 статті 167 Кодексу (5 відсотків бази оподаткування), вартість будь-якого об'єкта спадщини, що успадковується спадкоємцями, які не є членами сім'ї спадкодавця першого ступеня споріднення. Тобто Ви як онука, яка не є за законом членом сім'ї першого ступеня споріднення дійсно маєте сплатити 5% бази оподаткування, тобто від вартості Вашої спадщини.
А если вместо завещания бабушка сделает дарственную, тоже 5%?
Щоб зробити правильний вибір між договором дарування і заповітом, необхідно правльно розуміти, в чому полягає принципові відмінності, плюси і мінуси. На перший погляд, вони дуже схожі. І в тому і в іншому випадку, до спадкоємців (Правонаступників) переходить право власності. Але не все так просто, різниця досить суттєва: У випадку з заповітом спадкоємець стає власником, тільки повністю пройшовши процедуру оформлення спадщини, яка включає в себе: - відкриття спадщини (слід подати заяву про прийняття спадщини протягом 6 місяців починаючи з дня смерті спадкодавця); - ведення спадкової справи і збір документів; - реєстрацію права власності. У разі дарування обдаровуваний стає повноправним власником вже при житті дарувальника
За наявності всіх необхідних документів договір дарування оформляється за 30 каледарних днів. Складається договір дарування, оплачується державне мито і в цей же день договір реєструється у відповідному державному реєстрі, про що Вам надається витяг з єдиного державного реєстру прав власності на нерухоме майно.
При оформленні договору дарування необхідно буде оплатити послуги бюро технічної інвентаризації та нотаріуса, квитанції за видачу довідок про відсутність арешту та податкової застави. Пільги по оплаті за вище перераховані послуги відсутні. Крім цього, на обдарованого покладається обов’язок сплати державного мита, що становить 1 % ціни договору. У договорі дарування завжди вказується вартість подарованого майна. Саме з цієї вартості і нараховується мито. Якщо в дар Ви отримуєте квартиру, будинок чи інше приміщення, його вартість зазначається у витязі з реєстру прав власності, що надає відповідний відділ Реєстраційної служби Головного управління юстиції Вашої області.
У випадку з успадкуванням необхідно буде платити нотаріусу за посвідчення заповіту, оцінювачам за підготовку звіту про ринкову вартість майна, нотаріальний тариф за видачу свідоцтва про право на спадщину. Додайте до цього тимчасові витрати в 6 місяців і оплату послуг «технічного та правового характеру» у самій нотаріальній конторі. Заповіт надає значну свободу вибору для спадкодавця. Він може скласти один заповіт, а може й двадцять один, визначити виконавця заповіту, підназначить спадкоємців. Заповіт можна скласти на будь-яке майно (навіть те, якого немає у власності у спадкодавця на момент складання заповіту). Одночасно може діяти як одне, так і декілька заповітів. Головне, щоб вони не суперечили один одному. Заповіт спадкодавець може змінити або скасувати у будь-який момент (що на практиці нерідко і робиться в останні роки життя). Договір дарування скасувати практично неможливо, якщо немає надзвичайно вагомих обставин. Як, наприклад, недієздатність на момент вчинення правочину. Хоч при складанні заповіту законодавець надав спадкодавцеві значну свободу при виявленні своєї «останньої волі», слід пам'ятати про обов'язкову частку у спадщині, яка обмежує свободу заповіту. Право на обов'язкову частку мають пенсіонери за віком, неповнолітні та інваліди НЕЗАЛЕЖНО від змісту заповіту. Таким чином, договір дарування є більш вигідною та безпечною для обдарованого, а заповіт - для спадкодавця. Отже, якщо у Вас виникають труднощі та Ви не можете остаточно визначитись із вибором між Заповітом та Договором дарування, зверніться до мене і Ви отримаєте всі відповіді на Ваші запитання. Успіхів Вам!
Бабушка зробила на внучку завiщанэ ще в1998г но в неiiэ 2 рiдних дочки ,внучки на яку бабушка Заповiла померла мама ,заповiт заенесен до державного реестру що робили ???тiтка сказала що менi нiчого непопаде що робити я виросла проживала доглядаю бабушку а рiдна дочка нi i навiть Дiти не приходят.що менiробити????
Йти до нотаріуса і намагатись оформляти спадщину - там все і виясниться, а то ви тут якось путано пояснюєте.
Завещание вступает в силу ПОСЛЕ смерти. Вне зависимости от содержания завещания ее дети получат часть наследства ЕСЛИ имеют инвалидность или достигли пенсионного возраста. Если дети не смотрят за бабушкой - говорите с ней, пусть на вас оформляет дарение. Нужно знать о чем идет речь - дом? квартира?