Розміри доплат за суміщення професій (посад)

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі (105 КЗПП). Якщо не має колективного договору, то доплата встановлюється за домовленістю між сторонами - в якому нормативному акті це прописано?

Це зазначено у Кодексі законів про працю в Україні, та в Постановах КМУ. Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП, встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП).

Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати.

Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (є обов’язком працівника) або доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Відповідно до Порядку обчислення заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 100 від 8 лютого 1995 р., доплати за суміщення професій і посад включають у розрахунок середньої заробітної плати.

А саме, зазначено у Кодексі законів про працю в Україні, та в Постановах Кабінету Міністрів України.

Зокрема, наступне передбачено ст. 105 КЗпП України

Стаття 105. Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника

     Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
      Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Також потрібно зауважити, що слід розрізняти наступні поняття: "сумісництво", '"суміщення посади"', '"суміщення професії"'.

Так, сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір. На відміну від сумісництва, суміщення посад чи професій здійснюється за одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві і в межах встановленої тривалості робочого дня. Як правило, суміщення посад застосовується у разі тимчасової відсутності працівника на робочому місці: по хвороби, відпустки, відрядження і т. п. Суміщення професій (посад) допускається у тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеною (додаткової) роботи. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі, як положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" так і Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" продовжують діяти в Україні щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись.

(див. лист-роз'яснення МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ )

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП України), встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП України).

Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати. Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (або є обов`язком працівника) чи доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Так, що заступник керівника, в посадові обов'язки якого апріорі входить заміщати керівника на період його тимчасової відсутності, не може отримувати доплату за таке внутрішнє сумісництво посади.

А саме, зазначено у Кодексі законів про працю в Україні, та в Постановах Кабінету Міністрів України.

Зокрема, наступне передбачено ст. 105 КЗпП України

Стаття 105. Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника

     Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
      Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Також потрібно зауважити, що слід розрізняти наступні поняття: "сумісництво", '"суміщення посади"', '"суміщення професії"'. Так, сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір. На відміну від сумісництва, суміщення посад чи професій здійснюється за одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві і в межах встановленої тривалості робочого дня. Як правило, суміщення посад застосовується у разі тимчасової відсутності працівника на робочому місці: по хвороби, відпустки, відрядження і т. п. Суміщення професій (посад) допускається у тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеною (додаткової) роботи. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі, як положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" так і Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" продовжують діяти в Україні щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись -

див. лист-роз'яснення МІНІСТЕРСТВА ПРАЦІ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП України), встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП України).

Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати. Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (або є обов`язком працівника) чи доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Так, що заступник керівника, в посадові обов'язки якого апріорі входить заміщати керівника на період його тимчасової відсутності, не може отримувати доплату за таке внутрішнє сумісництво посади.

А саме, зазначено у Кодексі законів про працю в Україні, та в Постановах Кабінету Міністрів України.

Зокрема, наступне передбачено ст. 105 КЗпП України

Стаття 105. Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника

     Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
      Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Також потрібно зауважити, що слід розрізняти наступні поняття: "сумісництво", '"суміщення посади"', '"суміщення професії"'. Так, сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір. На відміну від сумісництва, суміщення посад чи професій здійснюється за одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві і в межах встановленої тривалості робочого дня. Як правило, суміщення посад застосовується у разі тимчасової відсутності працівника на робочому місці: по хвороби, відпустки, відрядження і т. п. Суміщення професій (посад) допускається у тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеною (додаткової) роботи. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі, як положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" так і Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" продовжують діяти в Україні щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись - див. лист-роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України].

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП України), встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП України).

Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати. Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (або є обов`язком працівника) чи доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Так, що заступник керівника, в посадові обов'язки якого апріорі входить заміщати керівника на період його тимчасової відсутності, не може отримувати доплату за таке внутрішнє сумісництво посади.

А саме, зазначено у Кодексі законів про працю в Україні, та в [Постановах Кабінету Міністрів України].

Зокрема, наступне передбачено ст. 105 КЗпП України

Стаття 105. Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника

     Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
      Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Також потрібно зауважити, що слід розрізняти наступні поняття: "сумісництво", '"суміщення посади"', '"суміщення професії"'. Так, сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір. На відміну від сумісництва, суміщення посад чи професій здійснюється за одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві і в межах встановленої тривалості робочого дня. Як правило, суміщення посад застосовується у разі тимчасової відсутності працівника на робочому місці: по хвороби, відпустки, відрядження і т. п. Суміщення професій (посад) допускається у тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеною (додаткової) роботи. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі, як положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" так і Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" продовжують діяти в Україні щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись - див. лист-роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП України), встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП України).

Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати. Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (або є обов`язком працівника) чи доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Так, що заступник керівника, в посадові обов'язки якого апріорі входить заміщати керівника на період його тимчасової відсутності, не може отримувати доплату за таке внутрішнє сумісництво посади.

А саме, зазначено у Кодексі законів про працю в Україні, та в [Постановах Кабінету Міністрів України].

Зокрема, наступне передбачено ст. 105 КЗпП України

Стаття 105. Оплата праці при суміщенні професій (посад) і виконанні обов'язків тимчасово відсутнього працівника

     Працівникам, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд з своєю основною роботою, обумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією (посадою) або обов'язки тимчасово відсутнього працівника без звільнення від своєї основної роботи, провадиться доплата за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.
      Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

Також потрібно зауважити, що слід розрізняти наступні поняття: "сумісництво", "суміщення посади", "суміщення професії". Так, сумісництво передбачає виконання працівником, крім основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві. З працівником, який працює за сумісництвом, укладається окремий трудовий договір. На відміну від сумісництва, суміщення посад чи професій здійснюється за одним трудовим договором, завжди на одному підприємстві і в межах встановленої тривалості робочого дня. Як правило, суміщення посад застосовується у разі тимчасової відсутності працівника на робочому місці: по хвороби, відпустки, відрядження і т. п. Суміщення професій (посад) допускається у тих випадках, коли працівник за своєю кваліфікацією може забезпечити якісне виконання як основної роботи, так і суміщеною (додаткової) роботи. Суміщати посаду можуть один або кілька працівників.

Постановою Верховної Ради України від 12.09.91 р. N 1545-XII "Про порядок тимчасової дії на території України деяких актів законодавства Союзу РСР" встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на її території застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України. На цій підставі, як положення постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N 1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" так і Інструкції Держкомпраці, Мінфіну СРСР і ВЦРПС щодо застосування постанови Ради Міністрів СРСР від 04.12.81 р. N1145 "Про порядок і умови суміщення професій (посад)" продовжують діяти в Україні щодо визначення суміщення професій (посад), розширення зони обслуговування і збільшення обсягу виконуваних робіт, виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника, а також переліку керівних працівників підприємств, яким доплати не можуть проводитись - див. лист-роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України.

Розміри доплат за суміщення професій (посад) або виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника (згідно з ч. 2 ст. 105 КЗпП України), встановлюється на умовах, передбачених у колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний погодити питання доплат із профспілковим органом, який представляє інтереси більшості працівників, а якщо його немає – з іншим органом, уповноваженим на представництво трудовим колективом (ч. 2 ст. 97 КЗпП України).

Постанова №1145 обмежує розмір доплат за суміщення професій (посад) 50% тарифної ставки (окладу) відсутнього працівника, незалежно від числа осіб, між якими розподіляються ці доплати. Відповідно до Постанови № 1145 доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (або є обов`язком працівника) чи доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі.

Так, що заступник керівника, в посадові обов'язки якого апріорі входить заміщати керівника на період його тимчасової відсутності, не може отримувати доплату за таке внутрішнє сумісництво посади.

Щоб застосувати Постанову № 1145 " доплати за суміщення професій (посад) не встановлюються в тих випадках, коли суміщена робота передбачена в нормах трудових витрат, обумовлена трудовим договором (є обов’язком працівника) або доручається працівнику в установленому законодавством порядку через недостатню фактичну його зайнятість на відміну від чинних норм трудових витрат на основній роботі." ПОТРІБНО, ЩОБ ВСІ ЗАЗНАЧЕНІ УМОВИ БУЛИ ВИКОНАНІ, ЧИ ДОСТАТНЬО ЛИШЕ ОДНОЇ?